Патентне право ❤️ Довідник з правознавства

Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання і захисту об’єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг,

нових сортів рослин, нових порід тварин тощо). Отже, П. п. регулює й ті відносини, які складаються з приводу створення, використання та захисту об’єктів промислової власності, які захищаються свідоцтвом, а не патентом. Отже, П. п. регулює суспільні відносини в галузі науково-технічної діяльності. У суб’єктивному значенні П. п. є сукупністю прав, якими чинне законодавство наділяє того чи іншого суб’єкта у зв’язку із створенням, використанням та захистом будь-якого творчого результату науково-технічної діяльності. П. п. характеризується територіально-національним характером, тобто має чинність, а

отже, надає правовий захист об’єктам промислової власності лише в межах тієї держави, яка його прийняла і видала правоохоронний документ. Останнім часом почався активний процес так званої інтернаціоналізації цивільного права, тобто максимально можливе зближення національного цивільного права різних країн. Цей процес значною мірою зачепив і патентне право, оскільки ринкові відносини зумовлюють потребу мати екстериторіальний патент, що набагато спрощує охорону прав винахідників різних країн. Щоб тією чи іншою мірою спростити і полегшити охорону прав на об’єкти промислової власності однієї країни в іншій прийнято ряд міжнародних конвенцій. Великі компанії укладають міжнародні і внутрішні патентні угоди й пули. Патентні пули відрізняються від патентних угод тим, що учасники створюють спеціальну монопольну організацію (товариство, акціонерне товариство). Вони передають цій організації свої патенти і ліцензії, а одержаний прибуток (доход) ділять між собою. Результатом таких договорів є використання об’єктів промислової власності незалежно від того, в якій країні видано патенти на них. П. п. країн з розвинутою ринковою економікою проголошує об’єкти промислової власності товаром і, отже, надає патентовласнику право учиняти з ним будь-які цивільно-правові правочини. У багатьох країнах відповідно до національного патентного права об’єкти промислової власності проголошуються об’єктами права власності. П. п. інших країн надає патентовласнику виключне право на використання зазначених об’єктів.

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Патентне право - Довідник з правознавства

Схожі записи:

Міліція Міліція – спеціальна структура виконавчої влади, яка охороняє громадський порядок, веде боротьбу із злочинністю, захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян. М.- єдина система органів,...
Плата за забруднення навколишнього природного середовища Плата за забруднення навколишнього природного середовища – один із засобів економічного регулювання природоохоронної діяльності. Встановлюється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами...
Релігійна організація Релігійна організація – організація, яка утворюється з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діє відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури....
Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні,...
Спілки кооперативів Спілки кооперативів – об’єднання кооперативів (товариств) на добровільних засадах за видами діяльності або за територіальними ознаками в районах, областях, Автономній Республіці Крим і в країні...
Нерухомість Нерухомість – вид речей, переміщення яких без заподіяння їм шкоди неможливе або обмежене. До Н. належать земельні ділянки, розташовані на них споруди, будівлі та інші...
Державна контрольно-ревізійна служба Державна контрольно-ревізійна служба – служба, яка здійснює державний контроль за витрачанням грошей, матеріальних цінностей, їхнім зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку й звітності у міністерствах,...
Тривалість робочого часу Тривалість робочого часу – встановлений законом, колективним договором, трудовим договором (контрактом) час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку. Встановлена законодавством...
Чартер Чартер – різновид договору перевезення морським і повітряним транспортом. Застосовується переважно в міжнародних перевезеннях. За договором морських чартерних перевезень одна сторона (фрахтівник) зобов’язується подати судно...
>Банкрутство Банкрутство – встановлена судом неспроможність юридичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений строк пред’явлені йому кредиторами вимоги, а також виконати зобов’язання перед бюджетом...
Зобов’язання Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор...
Договір підряду Договір підряду – цивільно-правовий договір, за яким підрядчик зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник...
Захист честі, гідності і ділової репутації Захист честі, гідності і ділової репутації – право громадянина та організації вимагати через суд спростування відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, принижують честь,...
Контрфакція Контрфакція (фр. contraction – підробка) – в авторському праві означає порушення прав автора незаконним відтворенням і поширенням його твору....
Договір страхування Договір страхування – письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму...
Звичаєве право Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З....
Принцип роззброєння Принцип роззброєння – згідно із Статутом ООН (ст. 11) П. p.- один із загальних принципів підтримання міжнародного миру і безпеки, оскільки гонка озброєнь різко погіршує...
Правова система Правова система – система всіх юридичних явищ, які існують у певній державі або в групі однотипних держав. Так само як політика (політична система суспільства) і...
Представництво Представництво – відносини, за яких одна особа, що іменується представником, діє в межах даних їй повноважень, набуває чи здійснює від імені іншої особи, яку представляє,...
Потерпілі від Чорнобильської катастрофи Потерпілі від Чорнобильської катастрофи – евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення; особи, які постійно проживали на територіях...
Емфітевзис Емфітевзис – майнове право, один із видів права користування чужою землею. У римському праві Е,- довго строкове право користування чужою землею сільськогосподарського призначення. Це право...
Права народів Права народів – можливість брати участь у міжнародних відносинах з метою реалізації своїх життєвих потреб, закріплена у міжнародному праві. Регламентація П. н. відбувається у рамках...
Договір схову Договір схову – договір, за яким одна сторона (охоронець) зобов’язується зберігати майно, передане їй іншою стороною, і повернути його в цілості. Д. с. може бути...
Валютне законодавство Валютне законодавство – сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків, інших операцій з валютними цінностями в країні, а також з іноземними державами та...
Найманець Найманець – особа, спеціально завербована для участі у збройному конфлікті. Н., беручи участь у воєнних діях, керується переважно бажанням одержати особливу матеріальну винагороду. Він не...
Обласна Рада народних депутатів Обласна Рада народних депутатів – представницький орган державної влади, який діє на території області – найбільшого адміністративно-територіального утворення в Україні. Складається з депутатів, які обираються...
Адміністративний примус Адміністративний примус – один із видів державного примусу. Характеризується певними специфічними ознаками: 1) застосовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин, які складаються у сфері...
Укрінюрколегія (Українська іноземна юридична колегія) Укрінюрколегія (Українська іноземна юридична колегія) – добровільне професійне об’єднання адвокатів, яке згідно з Конституцією України має сприяти захисту прав і свобод, а також представляти законні...
Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М....
Незалежність суддів Незалежність суддів – необхідна передумова сильної і незалежної судової влади поряд із законодавчою і виконавчою, без якої неможливе існування правової держави. Будь-яке непередбачене законом втручання...
Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю Відповідальність службових осіб за порушення законодавства про працю – застосування заходів впливу до службових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, законодавчих та інших нормативних...
Гарантії права на інформацію Гарантії права на інформацію – сукупність умов та засобів, спрямованих на забезпечення права вільно одержувати, використовувати, поширювати і зберігати інформацію. Гарантованість права на інформацію –...
Корупція Корупція (від лат. corruptio – підкуп) – одна з форм зловживання владою, пов’язана з підкупом посадових осіб. Слід відрізняти від інших форм зловживання посадовими особами...
Випадок Випадок – юридичний факт, за умови існування якого особа може бути звільнена від відповідальності, оскільки відсутня вина її. Простий В.- обставина, яка зробила неможливим виконання...
Відрахування з пенсій Відрахування з пенсій – утримування частини пенсії, яке здійснюється на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор та...