Пауперизм (лат. pauper – бідний, незаможний) – злиденність частини найманих працівників, відсутність у них найнеобхідніших засобів до існування в різних суспільствах. П. виник у рабовласницькому суспільстві: дрібні селяни-власники, не витримуючи конкуренції дешевої робочої сили рабів, покидали землю, йшли в міста, перетворюючись значною мірою на пауперів. У період розпаду феодалізму із посиленням майнової диференціації господарств велика частина селян розорювалася або була малоземельною, в пошуках роботи вирушала в міста. Істотну роль
2017-11-06