Підсумок розділу 5 ❤️ Довідник з екології

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ

Розділ 5. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ

Підсумок розділу 5.

Кожна популяція того чи іншого виду складається з особин, що мають свої індивідуальні ознаки як результат безпосереднього пристосування до життя в даній популяції. Структура популяцій різних видів має свої особливості, які визначаються способом життя, розмноження, стосунками з іншими особинами та іншими видами, а також адаптацією до абіотичних факторів.

Розподіл організмів у популяції за екологічною витривалістю, віком, статтю, способом життя,

особливістю групової поведінки, добування їжі та розмноження характеризують просторову (топографічну), статеву, вікову, етологічну структуру її. Вона є адаптацією до оптимального використання території та її ресурсів, що виробилось у процесі еволюції. Ріст і розвиток організмів, народження нових, загибель інших з різних причин, збільшення чи зменшення чисельності та щільності, вікові зміни екологічних вимог та умов середовища – все це викликає відповідні зміни в структурі популяції, тому вона динамічна і нестабільна.

Своєрідність структури популяції впливає на її продуктивність, визначає практичне

і біосфер не значення, роль у збереженні виду. Тому вивчення структури і динаміки розвитку популяції є першочерговим завданням дослідника у визначенні норм її експлуатації у кожному конкретному регіоні.

Біологічне значення структури популяції полягає у максимальному забезпеченні умов для розселення виду і розширення його ареалу та здатності протистояти несприятливій дії факторів середовища.

Своєрідність структури популяцій рослин, їх відмінностей від структури популяції тварин зумовлена істотними відмінностями між рослинами і тваринами у способі життя, характері живлення, розмноженні та інших біологічних властивостях і екологічних потребах.

Грунтовне вивчення цього розділу детальніше розкриє існуючі біологічні і екологічні закономірності будови, розвитку і функціонування популяцій як основної одиниці в структурі живої природи, на яку безпосередньо впливає людина в процесі господарського використання того чи іншого виду.

Дані знання є необхідними для формування ефективних і високопродуктивних агроекосистем з метою створення оптимальних умов для реалізації біотичного потенціалу тієї чи іншої популяції рослин і тварин.

Перевірте себе і поміркуйте.

1. Що таке структура популяції?

2. Якими ознаками зумовлена структура за статтю, віком, використанням простору?

3. Що означає етологічна структура, в чому її суть?

4. Що таке статева структура популяції?

5. У чому суть первинної, вторинної та третинної статевої структури популяції?

6. Які вікові групи властиві рослинам і тваринам?

7. Які вікові групи забезпечують ріст і збереження популяції у випадку дії несприятливих факторів?

8. Які види мають більше шансів на виживання?

9. Яке значення для популяції виду та для практики має характер розподілу рослин і тварин на території популяції?

10. У чому переваги і недоліки осілого і кочового способів життя?

11. Що таке “принцип Оллі” та “ефект групи”? Яке їх значення?

12. Спробуйте скласти схему структури популяції вибраного виду на основі даних про його біологічні особливості і можливостей реалізації генетичної здатності в конкретному (вибраному вами) регіоні з відповідними екологічними особливостями.

13. Які, на вашу думку, популяції за їх структурою і розмірами можна вважати перспективними для даного регіону, а які – безперспективними? Обгрунтуйте чому?

14. Що необхідно враховувати, виходячи з даних про структуру популяції, для планування норм експлуатації людиною популяцій диких рослин і тварин?

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Підсумок розділу 5 - Довідник з екології

Схожі записи:

ЗООЦИД(И) Екологія – охорона природи ЗООЦИД(И) – хім. засоби, що застосовуються для знищення шкідливих хребетних тварин....
КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи КВАЗІПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – див. Середовище квазіприродне....
ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА – досягнення найбільш рац. екол. рівноваги з погляду Довготермінової перспективи розвитку економіки та збереження умов життя людини за допомогою...
СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з...
ВАТИ Екологія – охорона природи ВАТИ – смуги низинних мор. узбереж, що затоплюються водою під час припливів і осушуються під час відпливів. Мають специф. флору і...
ТРИПТОФІТИЗМ Екологія – охорона природи ТРИПТОФІТИЗМ – взаємозв’язок між триптофітом і його живителем....
ТЕПЛОВІДДАЧА Екологія – охорона природи ТЕПЛОВІДДАЧА – виділення теплоти в навколишнє середовище організмами в процесі їхньої життєдіяльності....
ГЕРБАРІЙ Екологія – охорона природи ГЕРБАРІЙ – 1) колекція спец, зібраних і засушених рослин, призначена для наук, оброблення; 2) установа, що зберігає колекції засушених рослин і...
ГЕЛОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛОФІТ(И) – болотяні трав’янисті рослини. Г. – проміжна група між водяними та суходільними рослинами (очерет, осока тощо)....
АЕРОФОТОЗЙОМКА Екологія – охорона природи АЕРОФОТОЗЙОМКА – фотографування земної поверхні з повітря спец, фотоапаратами, встановленими на літаках, гелікоптерах, штучних супутниках Землі чи ракетах. Аерофотоплани застосовують як...
ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕНІСТЬ ГРУНТІВ – ступінь зміни фіз. стану, хім. складу та біол.-фіз.-хім. властивостей грунтів від прир. стану з метою підвищення їхньої родючості....
БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання,...
ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у...
ГРАДИРНЯ Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного)...
ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор....
АРХОЗАВРИ Екологія – охорона природи АРХОЗАВРИ – група викопних (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) рептилій....
ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми,...
ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні...
СЕЛЬ Екологія – охорона природи СЕЛЬ – короткочасний бурхливий потік або паводок у басейнах гір. річок з високим вмістом намулу та уламків гір. порід....
ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА – товща літосфери, яка розміщується під гранітною оболонкою. На рівнині товщина її становить 20-25 км, у районі молодих гір....
РАДІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОБІОЛОГІЯ – наука про вплив усіх видів йонізуючого випромінювання на організми і з’ясування механізмів їх радіац. ураження. Р. здійснює пошук різних...
ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що...
РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та...
ГАММА-МЕТОД Екологія – охорона природи ГАММА-МЕТОД – метод розвідування покладів корисних копалин, що грунтується на вимірюванні інтенсивності випромінювання природних радіоакт. елементів, які містяться в гір. породах....
ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками...
ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку....
ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань....
ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – слабке фіз. поле, що виникає на Землі загалом та регіональне на її поверхні, а також те, що створюється...
ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової...
КАНАЛ Екологія – охорона природи КАНАЛ – штучно створене русло (водовід) з безнапірним рухом води, яке сполучає два чи більше водних об’єктів (річки, озера, моря) або...
ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
МАГНІТОСФЕРА Екологія – охорона природи МАГНІТОСФЕРА – зона прояву магн. властивостей косм. тіла. Будова та властивості М. важливі для життя на Землі (М. затримує частинки високої...