Тема 7. ТИП ХОРДОВІ
§ 32. Підтип Хребетні. Клас Хрящові риби: спосіб життя, будова тіла, скелет і системи внутрішніх органів
До підтипу Хребетні належать декілька класів найбільш високоорганізованих тварин. Серед них два класи риб – Хрящові риби і Кісткові риби,- представники яких різняться особливостями будови тіла, розмноження і розвитку.
До класу Хрящові риби належать найдавніші великі за розмірами хребетні тварини, поширені в морях та океанах. Вони майже не живуть у прісних водоймах.
Розглянемо спосіб життя, будову і системи
Спосіб життя. Колюча акула – невелика (завдовжки до 1 м), швидка і рухлива тварина, поширена в помірно теплих прибережних водах Чорного моря. Веде зграйний спосіб життя, опускається на глибину близько 150-200 метрів. Живиться переважно рибою, що трапляється на дні моря, головоногими молюсками і навіть великими червами. Небезпеки для людини не становить.
Будова тіла. Тіло акули, як і решти хребетних тварин, складається 3 двох частин: осьової (голова, тулуб, хвіст) та периферійної (кінцівки) (мал. 84).
На голові акули розташовані поперечний
Мал. 86. Внутрішня будова і системи органів акули:
1 – головний мозок; 2 – спинний мозок; 3 – хребет;
4 _ аорта; 5 – нирки; 6 – статеві органи;
7 – клоака; 8 – вена; 9 – кишечник; 10 – печінка; 11 – серце; 12 – зябра.
Мал. 87. Відділи мозку акули: 1 – передній мозок; 2 – середній мозок; 3 – мозочок; 4 – довгастий мозок; 5 – проміжний мозок.
Кровоносна система (мал. 86). Серце акули двокамерне, складається з передсердя і шлуночка. (Пригадай, в якої ще тварини двокамерне серце.) Серце пульсує, проштовхуючи кров, що містить вуглекислий газ. Проходячи крізь зябра, вона насичується киснем. Після цього частина збагаченої киснем крові надходить до головного мозку, а решта – до внутрішніх органів та м’язів. Тут артеріальна кров віддає клітинам тіла кисень, поглинає вуглекислий газ і знову надходить у вени. Венозна кров від різних органів тече по венах до серця, яке знов проштовхує її в зябра. Такий замкнений цикл руху крові складає коло кровообігу.
Нервова система. Головний мозок акули добре розвинений і складається з п’яти відділів (мал. 87). Найкраще розвинені мозочок, який координує рухи, і передній мозок, що контролює розумову діяльність. Уздовж усього тіла в спеціальному каналі хребта проходить спинний мозок.
Органи чуття. Важливу роль в орієнтації акули відіграє особливий орган – бічна лінія, завдяки їй риба відчуває найменшу вібрацію води. Органами нюху є носові ямки, зовнішні отвори яких виходять у глотку. Завдяки органам нюху акула здатна відчувати запах речовин, які виділяє перелякана жертва. Якщо в басейн вилити воду з акваріума, в якому плавала перелякана риба, то акули в басейні негайно заметушаться в пошуках здобичі.
Очі акули мають м’язи, плоску роговицю і крупні кулеподібні кришталики, які здатні рухатись і допомагають стежити за здобиччю.
Орган слуху представлений внутрішнім вухом, розміщеним у черепі.
Хрящові риби – великі за розміром морські тварини, хрящовий скелет яких складається з трьох частин: скелета голови, осьового скелета і скелета кінцівок. Вони мають парні кінцівки, зяброві щілини і особливу луску – шкіряні зуби.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)