Мета. Ознайомити з жанром пісні, основними його різновидами, розглянути палітру української народної пісні, ознайомитися з різновидами українських народних пісень та особливостями будови, виконання, характерів народних пісень, ознайомити з постатями виконавців народних українських пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.
Розвивати вміння учнів слухати музику та давати характеристику українським народним пісням та майстерності виконання пісень відомими виконавцями, давати характеристику прикладам українських народних пісень
Виховувати Інтерес до слухання української народної пісні та виховання ціннісного ставлення до українського народнопісенного фольклору.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети виконавців українських народних пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.
Основні поняття для засвоєння: поняття “пісня”, основні різновиди жанру пісні, палітра української народної пісні, різновиди українських народних
Твори, що вивчаються на уроці:
– Українська народна пісня “Ой під вишнею” в обробці тріо Мареничів.
– Українська народна пісня “Летіла зозуля” у виконанні Н. Матвієнко.
– Українська народна пісня “Од Києва до Лубен”.
Хід уроку
1. Вхід під марш або українську народну пісню “Од Києва до Лубен”. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про жанр пісні та її різновиди.
Пісня – наймасовіший і найулюбленіший музичний жанр. Вона супроводжує нас усе життя. Але й на сторінках книжок ми теж натрапляємо на пісню. Чим подібні та чим відрізняються між собою пісня в музиці та літературі? Спробуймо з’ясувати.
У літературі пісня – це вірш ліричного або ліро-епічного характеру, мелодичний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу. Розрізняють два види пісні: народна й літературна. Між ними є міцні зв’язки.
У музиці жанр пісні теж має два основні різновиди – Це народна та професійна пісня літературного походження, що тісно пов’язані між собою. Літературні пісні часто здобувають настільки широку популярність, що їх починають вважати народними, а народні пісні, навпаки, слугують основою для авторських пісень.
Професійні пісні літературного походження мають більш індивідуалізовану мелодію, переважно ліричну, та інструментальний супровід. Авторами таких пісень стають композитори й поети.
Перші зразки пісень літературного походження з’явилися ще наприкінці XVI ст. Згодом їх ставало дедалі більше. У XVIII та XIX ст. цей вид пісень впливав на фольклор. XIX століття дуже багате на пісенну творчість, що стала народною. Вона пов’язана з іменами Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Віктора Забіли, Миколи Петренка, Марка Кропивницького, Івана Франка, Володимира Александрова та ін. У XX та на початку XXI століття продовжується збагачення народнопісенної скарбнички авторськими піснями літературного походження.
Музичний словничок
Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.
Існують два основні види пісні: народна пісня (автори якої невідомі) та професійна пісня літературного походження (створена композитором та поетом),
3. Бесіда про українську народну пісенну культуру.
Пісенний жанр. Пісенна культура українського народу численними струмочками й могутніми річками поповнює океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує від народження кожну людину. Із сивої давнини покоління за поколінням українці народжують від рідної землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій, неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю. Ті стежинки переплітаються, біжать і виводять на широкий шлях творчого генію народу. 1 якщо цей геній живе й сьогодні, то тільки тому, що живе пісня. Вона – в образах калини, сонця, житечка й пшениці, звірів і птахів: “Пожену я сірі гуси від броду до броду, ой летіте, сірі гуси, до мого роду. . . “. Творить і береже ці дорогоцінні перлини наш народ. Він співає в радості й зажурі. Пісня – його величний храм любові до людини, до рідної землі, до батька й матері.
Музичний словничок
Українські народні пісні – це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам’яті та передаються з уст в уста.
Твори анонімні, бо імена першотворців, як правило, невідомі. Народна пам’ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай – авторка пісень “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” і “Засвіт встали козаченьки” та козак Семен Климовський – автор пісні “їхав козак за Дунай”.
Деяка частина народних пісень має літературне походження – “Реве та стогне Дніпр широкий” (Т. Шевченко), “Ніч яка місячна” (М. Старицький).
Узагалі, в Україні складено понад п’ять тисяч пісень. За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів.
4. Робота зі схемою.
ПАЛІТРА ЖАНРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ
Обрядові пісні
· Календарно-обрядові: Колядки, щедрівки; веснянки, гаївки; купальські, жниварські тощо
· Родинно-обрядові: Весільні, родильні, поховальні (голосіння)
Необрядова лірика
· Родинно-побутові пісні: Дитячі, колискові, пісні про родинне життя
· Пісні про кохання.
Пісенна епіка
· Історичні лісні, думи, балади
Соціально – побутові пісні
· Козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, рекрутські та солдатські
Жартівливі і танцювальні пісні
· Коломийки, частівки і т. ін.
5. Бесіда про особливості будови жанру української народної пісні.
Кожному жанру української народної пісні властиві певні ознаки. У думах, історичних, побутових піснях звучать соціальні мотиви, висвітлюються події української історії, оспівуються реальні історичні особи або безіменні герої. Ліричні пісні надзвичайно емоційні – в них розповідається про кохання, тугу, мрії і т. ін. Календарні пісні пов’язані з певною порою року, а обрядові – з різноманітними обрядами українців.
За будовою українські пісні поділяють на Строфічні (з повтором останньої строфи) та куплетні (мають куплети і приспів). Рефрен, або Приспів – повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах. Часто в пісні буває інструментальний вступ та програш між куплетами або строфами. Зазвичай народні пісні мають статичний лад (мажор або мінор), але бувають випадки, коли куплет і приспів написані в різних ладах.
За виконанням розрізняють пісні, виконані А капела (без супроводу), та з акомпанементом (із супроводом на музичних інструментах).
За характером народні пісні бувають Епічні, ліричні, драматичні, інколи в них вкраплено танцювальні, жартівливі мотиви тощо. В основі кожного з різновидів пісні завжди лежить віршований текст.
Музичний словничок
Акомпанемент (франц. accotnpagnement – супровід) – інструментальний супровід вокального твору.
Рефрен (франц. refrain – приспів) – повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах.
6. Музичне сприймання. Українська народна пісня “Ой під вишнею” в обробці тріо Мареничів; українська народна пісня “Летіла зозуля” у виконанні Н. Матвієнко.
7. Аналіз музичних творів.
1. Про що розповіла вам музика?
2. До якого жанру належить кожна пісня? Яка з них, на вашу думку, нагадує професійний твір?
3. Визначте основні засоби виразності прослуханих творів.
4. Хто виконував ці твори? Охарактеризуйте голоси співаків.
5. Виділіть характерні особливості кожної пісні.
8. Відомості про виконавців пісень.
Матвієнко Ніна Митрофанівна (1947р. н. ,с. Неділище Житомирської області) – українська співачка, народна артистка України (з 1985 p. ). У її репертуарі багато народних пісень, серед них – обрядові, ліричні, жартівливі, пісні-балади, українські пісні XVII-XVIII ст. Ніна Матвієнко співпрацює з відомими вітчизняними композиторами сучасності: для неї пишуть твори Євген Станкович, Олег Кива, Мирослав Скорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилець і багато інших.
“Летіла зозуля” – одна з пісень, в якій змальовано символічний образ цього птаха. В українському фольклорі здавна знаходили відображення знання наших предків про навколишній світ, характерні ознаки та звички тварин. Образ зозулі – це безмірні сльози, тихе ридання. Може, тому, що природа наділила цю пташку вічним безталанням, безпритульністю: зозуля ні гнізда не вміє вити, ні пари не шукає, ні діточок не леліє – все вона чужим горем переймається, чужим літам і чужому щастю лік веде. Тому й пролітає в піснях України символом зраненої душі, великого невтішного болю. . .
Образ зозулі в сюжетних піснях нашого народу – узагальнений образ страдницької покаянної душі, яка перед кимось завинила. Це один із найпоширеніших “пташиних” символів на українських рушниках, що вивішували на хрестах. Птиці незворушно сидять на калині – як сама вічність, оберігаючи спокій душі. Зате в пісні їхня душа плаче і невпинно голосить. . .
Тріо Мареничів
Український музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою. У репертуарі групи були як фольклорні, так і професійні, в тому числі й власні твори. Значну частину народних пісень аранжували учасники групи, здебільшого Антоніна Маренич.
Найбільшу популярність тріо здобуло в СРСР наприкінці 1970-х – початку 1980-х рр. Пісні народів світу та поп-шлягери з їхнього репертуару відразу ж зникли – залишилися тільки україномовні, всенародно улюблені пісні: “Сиджу я край віконечка”, “Посилала мене мати”, “Ой у гаю при Дунаю”, “Несе Галя воду”, “Ой під вишнею”, “Тиша навкруги”, “Чом ти не прийшов?” та інші.
У 1979 р. тріо представляло Україну на Євробаченні з піснями “Ой у гаю при Дунаю” та “Несе Галя воду”. Згодом виконавці отримали звання заслужених артистів України, а в 2003 р. стали народними артистами України. Група розпалася в 2004 році.
Склад тріо:
– Валерій Маренич – вокал, гітара, кларнет;
– Антоніна Маренич – вокал, маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара;
– Світлана Маренич – вокал, бубон, гармоніка.
9. Фізкультхвилинка “Танцюємо з піснею”.
10. Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
11. Виконання пісні. “Од Києва до Лубен” (українська народна пісня).
Ця пісня має дводольний розмір. Послухайте мелодію та спробуйте тактувати, відтворюючи рукою рухи. 1і
12. Виконання творчого завдання з музикування.
А тепер проплескайте у долоні ритмічний рисунок куплету пісні: П П П І П П П І
Приспів має складніший пунктирний ритм, ніби танцюристи відбивають його ногами. Спробуйте і ви створити ритмічний супровід приспіву, притупуючи ногами.
ПП ПП ПП ПІ ПП ПІ
Для виконання завдання треба обрати улюблений ударний інструмент. Спробуйте утворити музичний супровід до пісні.
1- й крок – послухати уважно мелодію та відбивати ритмічний малюнок мелодії пісні.
2- й крок – заспівати і заграти одночасно. Визначаємо найкращих виконавців.
13. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
– Про які жанри української народної пісні йшлося на уроці? Які з них були для вас новими?
– Хто з виконавців народних пісень вразив вас своєю майстерністю?
– Як називають музичний супровід пісні? Чи вмієте ви його створювати? Якщо так, то на яких музичних інструментах? Розкажіть.
14. Домашнє завдання.
Прослухайте три-чотири українські народні пісні та визначте їхні жанри.
Пригадайте пісню, яку ми виконували на уроці, та заспівайте її рідним і друзям.
Розпочніть роботу над музичним проектом “Фольклорний калейдоскоп”.
15. Вихід з класу під українську народну пісню “Од Києва до Лубен”.
16. Для допитливих – виконання музичного проекту. Проект “Фольклорний калейдоскоп”
Мета: навчитися знаходити фонограми сучасних обробок народних пісень країн світу у форматі mp3.
Очікуваний результат: диск з улюбленими сучасними обробками пісень або розділ до першого проекту “Моя фонотека”.
План створення:
Увага! Цей проект може тривати цілий навчальний рік.
1. Знайдіть з друзями фонограми сучасних обробок народних пісень країн світу, збережіть їх у форматі mрЗ в окрему папку на комп’ютері.
2. Дізнайтеся більше про народні пісні різних народів світу.
3. Знайдіть сучасних виконавців народних пісень.
4. Складіть список записаних вами фонограм, спробуйте за допомогою функції “перейменування” зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002. . . і т. д.
5. Оформте та зробіть обкладинку диска з назвою “Фольклорний калейдоскоп” або створіть окремий розділ у проекті “Моя фонотека”.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)