ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
§31. ПОДВОЄННЯ БУКВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОДОВЖЕНИХ М’ЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ТА ЗБІГУ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
419. Вимовте подані парами слова. Поясніть різницю у вимові слів кожної пари. Поясніть значення кожного зі слів.
Ціна – цінна. Хвилина – хвилинна. Пружина – пружинна. Істина – істинна.
Деякі звуки вимовляють довше, тобто подовжують.
Наприклад: [ден:ий], [без:м’істовний], [н’іс:’а].
На письмі такі подовжені приголосні позначають подвоєними літерами: денний, беззмістовний,
ОРФОГРАМА: подвоєні літери:
Балконний, віддати, широченний, навмання
420. Перепишіть слова, позначте в них орфограму “подвоєні літери”. Розберіть слова за будовою. На межі яких частин слова збігаються звуки в кожному зі слів?
Беззвучний, оббігти, законний, щоденник, розрісся, юннат, спеццех, піввікна.
Два однакові приголосні звуки можуть збігатися на межі значущих частин слова:
– префікса та кореня (беззоряний, відділити);
– кореня та суфікса (осінній, малинник);
– двох суфіксів (письменник, глибинний);
– дієслівної основи та суфікса – ся (пронісся,
Збігатися два однакові приголосні звуки можуть на межі частин
Складного слова: фіззарядка (фізична зарядка), спорттовари (спортивні товари).
У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів
-ан – (-ян-), – ин-, – їн-, літеру н не подвоюють.
Наприклад: гречка – гречаний; глина – глиняний; бджола – бджолиний.
421. Від поданих Іменників утворіть і запишіть прикметники на – ний (-ній).
Туман, ячмінь, кордон, стіна, зміна, машина, осінь.
В утворених словах виділіть корені та суфікси.
– Поясніть, на межі яких частин слова збігаються приголосні.
– Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
422. Від іменників з прийменниками утворіть слова з подвоєними літерами, запишіть їх.
Над Дніпром, без звуків, без зірок, без закону, без зброї, без дна, над Десною, без сну.
Поясніть написання утворених слів, виділіть у них орфограми.
423. Від поданих дієслів за допомогою префіксів утворіть нові слова з подвоєними літерами. Утворені слова запишіть.
Дзвеніти, бігати, даль, бризкати, білити, знайомитися, золочений, дунайський, ділити, знайомитися.
Виділіть в утворених словах префікси.
424. Перепишіть. Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”. Подвоєння літер у словах поясніть відповідним правилом. Відповідь побудуйте у формі роздуму за схемою:
1. Переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів (М. Рильський). 2. Плаче небо важкими дощами, віддзеркалює чорний асфальт (О. Буднікова). 3. “Хто там?” – донісся з хати голос (Панас Мирний). 4. Безпощадній зброї сміху я боюся піддаватись (Леся Українка). 5. Мить ця теплим сміхом віддзвенить (Н. Диб’як).
Укажіть слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте це значення.
– Визначте речення з прямою мовою, поясніть у ньому розділові знаки.
425. Перепишіть прислів’я, уставляючи, де потрібно, літери.
1 .Одна вранішня година краща двох ден.. их. 2. Зароблене потом від..ають медом. 3. Для людської думки немає від..алі. 4. І глибока криниця не бездон..а. 5. Хоч совість і без..уба, а до смерті загризти може.
Слова з подвоєними літерами розберіть за будовою. На межі яких значущих частин збігаються звуки?
426. Перепишіть. Поясніть написання виділених слів.
1. Чуєш, курличе ключ журавлиний? (Д. Луценко). 2. Злетіла зграя соколина (М. Рильський). 3. Не біда з’явитися на світ у качиному гнізді, якщо ти вилупився із лебединого яйця! (X. К. Андерсен). 4. Ти повір у пахучу траву, у цвітіння ночей горобиних (П. Перебийніс). 5. Пригадуєте коротший став у Сосонці? (М. Рильський). 6. Унадився журавель до бабиних конопель (Народна творчість).
Яку ніч називають горобиною? Дізнайтеся про це в Інтернеті.
427. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, літеру н.
Дерев’ян..ий, бетон..ий, орлин..ий, юн..ий, мільйонний, юн..ат, голубин..ий, син..ій.
Позначте в словах вивчені орфограми.
– Зробіть усний фонетичний розбір виділеного слова.
428. Перепишіть. Виділені слова розберіть за будовою. Поясніть написання цих слів.
1. У сонне криштальнеє море вдивляється рання зоря (Дніпрова Чайка). 2. В снах віддзеркалена турбота денна (В. Малишко).
3. Сіється дощик невпинний, осінній (Дніпрова Чайка). 4. Розрослися тополі, роззеленілись (Олесь Гончар). 5. Високо і густо розрісся вишник (І. Нечуй-Левицький). 6. Горою нісся тихий спів (Д. Загул).
Позначте в словах вивчені орфограми.
У прикметниках наголошений суфікс – єнн(ий), що надає слову значення “дуже”, “надзвичайно”, пишуть з подвоєними літерами. Наприклад: широченний, здоровенний, глибоченний.
У прикметниках, що вказують на неможливість здійснення якоїсь дії та мають префікс не-, наголошені суфікси – анн(ий), – янн(ий), – енн(ий) пишуть із подвоєними літерами.
Наприклад: неподоланний, незрівнянний, неоціненний, непримиренний.
З подвоєними літерами пишемо слова благословенний, натхненний, священний.
429. Прочитайте, вимовляючи слова відповідно до правил орфоепії. Виділені слова випишіть, розберіть за будовою та позначте місце наголосу.
1. Дивлюсь, аж проти мене їде здоровенний запорожець (П. Куліш). 2. Жива душа народна, жива, неподоланна! (О. Довженко).
3. Тополі височенні вітами від сонця хмарку відмели (В. Василашко). 4. Без нескінченного терпіння хіба запалиш ти вогонь? (М. Доленго). 5. Дивлюсь і дивуюсь красі природи. Яка незбагненна її сила! (О. Довгий).
430. Перепишіть, від поданих у дужках прикметників утворюючи прикметники із суфіксом – єнн-.
1. День був такий (важкий)! (С. Йовенко). 2. (Страшний) гайдамака обома руками підняв над собою (здорову) шаблюку (П. Куліш).
Круг них їжився (високий) жовтий комиш (М. Коцюбинський).
4. А темрява стояла (страшна) та чорна (Панас Мирний).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
431. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пл..не в слово моє т..чія не..кінчен..ої річеньки-мови (П. Перебийте). 2. Перемагай себе сьогодні, і будеш нездоланний завтра (О. Довгий). 3. Круча..пускалась до бер..га ш..рочен..ими уступами (А. Мороз). 4. А невблаганний час м..нав і все судив нещадно (М. Луків).
Позначте в словах вивчені орфограми.
432. З поданими словосполученнями складіть і запишіть речення. Поясніть написання прикметників із суфіксами – анн-, – янн-, – енн-.
Священні заповіти батьків, несказанна гордість, численні труднощі, благословенний рідний край.
433. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Ж..ття дає уроки непрості, неоцінен..а ця наука (Я. Перебийте). 2. Сором силу в душі своїй мати і на працю її не від..ати (Б. Грінченко). 3. Вічно будуть в світі і від..аність і віра і любов (С. Тельнюк). 4. Благословен..ий мамин заповіт (Д. Павличко).
5. Щасливий я і гордий, що ч..таю Шевченка, і Франка, і Українку на незрівнянній українській мові! (М. Браун). 6. Я вірю в народ, що живе на Дніпрі” у сили його нездолан. л (М. Луків).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
– Поясніть написання великої літери.
– Зробіть фонетичний розбір виділених слів (усно).
434. Прочитайте. Поясніть написання виділених слів.
1. Мати прокинулась і почула доччину пісню (І. Нечуй-Левицький).
2. Маріччина пісня оповідала добре знайому подію (М. Коцюбинський).
3. Вже синиччин тенькіт чути звіддаля (А. Камінчук). 4. Учепився рак клешнями за лисиччин хвіст та й гукнув: “Біжімо!” (Народна творчість).
Які риси уособлює в народних казках Лисичка? Розкажіть про це, уживаючи прикметник лисиччин (у потрібних формах).
Подвоєні літери вживають для позначення на письмі подовжених м’яких приголосних [д’], [т’], [з’], [ц], [п], [н’], [ж’], [ч’], [ш’] між голосними в:
– іменниках середнього роду на – я: читання, запитання, волосся, зілля;
– окремих іменниках чоловічого і жіночого роду на – я-: судця, стаття, рілля;
– іменниках жіночого роду з основою на приголосний у формі орудного відмінка однини перед закінченням – ю: тінню, міддю, ніччю;
– різних формах дієслова лити та споріднених словах: ллється, ллєш, виллємо;
– словах бовваніти, ссавець та споріднених із ними;
– прислівниках на – ння: зрання, спросоння, навмання.
435. Прочитайте прислів’я. Поясніть написання слів із подвоєними літерами. Зробіть звуковий запис цих слів.
1. Без навчання нема пізнання. 2. Роботу роблять умінням і терпінням. 3. Людина без друзів, що дерево без коріння. 4. На роздоріжжі навіть пес вагається. 5. Не хвалися піччю в нетопленій хаті.
6. Як сто річок зіллється, то буде море. 7. Сталь сталлю гострять.
8. У своїй хаті й сміття золоте. 9. Як сто потів проллєш, то все буде до смаку.
436. До поданих слів доберіть спільнокореневі з подвоєними літерами, запишіть їх. Позначте в них орфограму “подвоєні літери”.
Запитувати, навчатися, розуміти, мовчати, визволяти.
437. Подані іменники поставте у формі орудного відмінка однини. Поясніть їхнє написання.
Мить, тінь, сіль, ніч, віддаль, розповідь, печаль, паморозь, гуаш, подорож.
438. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Визначте відмінок і число виділених іменників.
1. Холодний віт..р осін..ю дихнув (Г. Севернюк). 2. Посріблені ліси окуталися тін..ю (М. Рильський). 3. Ліс поріс в..сокою папорот..ю (А. Пашкевич). 4. Задзвонять мід..ю труби лунко (Т. Вишталюк). 5. Плаче стріла за ціл..ю, вечір кличе світан..я (Ф. Гарсіа Лорка). 6. Не звикнуся з чужою рол..ю (Т. Майдановий).
Позначте в словах орфограму “подвоєні літери”.
– Поясніть значення стійких словосполучень ввійти в роль; вийти на перші ролі; помінятися ролями.
В іменниках жіночого роду на приголосний у формі орудного відмінка однини перед губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф] та приголосний [р] не подовжуються.
Наприклад: кров ‘ю, любов ‘ю, матір’ю.
Якщо приголосний стоїть не між голосними (тобто основа слова закінчується двома різними приголосними), подовження звуків і подвоєння літер немає.
Наприклад: радістю, скатертю, листя, щастя.
439. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини. Поясніть написання цих іменників.
1. Чиста совість є великою (радість) (Ф. Прокопович). 2. Світлійте (людяність), люди! (М. Самійленко). 3. Вклоняюсь кожному ліску з (любов) й (відданість) сина (Д. Луценко). 4. Якою (гладь) вишито сліди (майстерність) сорочої ноги! (Є. Гуцало).
Поясніть вислів вишито сліди. Що нагадує вишивку на білому снігу? Розкажіть про це, вживаючи у формі орудного відмінка іменники скатерть, швидкість, спритність.
440. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі іменники.
1. Сила зі… не зрівняється. 2. Не пишаються… та… . 3. Як поженешся за…, втратиш на якості. 4. Навіть гори здолаєш… .
5. Гарне діло завжди одізветься….
ДОВІДКА
Бідність, скнарість. Користь. Кмітливість. Кількість. Наполегливість.
441. Прочитайте. Поясніть відсутність подвоєних літер у виділених словах.
1. Безсмертя прагнуть душі молодії (Д. Павличко). 2. Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті (В. Симоненко).
3. Перед людяністю, скромністю й мудрістю матері я досі схиляю голову (М. Стельмах). 4. Найбільше, сину, дорожи любов’ю до Вітчизни (П. Перебийніс). 5. Так само, як і щастя, так минає й горе (Б. Грінченко). 6. Не радій з чужої біди, а тішся людською радістю (Народна творчість).
442. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
1. Пригорнись до мене, слово, коли щира л..ється мова (Л. Забашта). 2. В борін..і досягається мета (Я. Воронько). 3. Далеким зарубіжжям зветься для нас земля за океаном (В. Дворецька). 4. Біля хати стояли обнизані гудзиками насін..я височен..і мальви (М. Стельмах). 5. Зупини коня, не мчи навман..я! (В. Ганулич). 6. Найдовшу тривалість життя серед усіх с..авців має слон (3 підручника).
Визначте речення, ускладнені звертанням та однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
443. Слова з подвоєнням літер через збіг запишіть у першу колонку, слова з подвоєними літерами на позначення подовження м’яких приголосних – у другу.
Туманний, колосся, піддатливий, враження, соління, роззброєний, передосінній, піддашок, покоління, спросоння, Полісся, щебетання, запасся, маззю, тінню, донісся.
Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ – ГОВОРІННЯ
УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ
444. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Які типи мовлення поєднано в тексті? З’ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть.
Суд Соломона
Цар Соломон уславився своєю мудрістю. Щодня люди сходилися до нього на суд.
Один чоловік перед смертю сказав, що всю свою спадщину залишає найбільш гідному з двох своїх синів. Після смерті батька сини посварилися, бо жоден з них не захотів визнати себе гіршим.
Брати прийшли позиватися до Соломона. Той спитав, хто вони такі. Обидва виявилися стрільцями.
Цар наказав поставити мертве тіло
Батька біля дерева. Братам він звелів стріляти мертвому батькові в груди.
Першим стріляв старший брат. Він уцілив батькові в те місце, де в живої людини б’ється серце.
Молодший син відмовився стріляти. Він опустив свій лук і заплакав.
Батьків спадок цар Соломон наказав віддати молодшому братові, тому що він виявився гідним сином і порядною людиною. Старшого брата цар прийняв у охоронці, адже ця робота потребує жадібних людей з гострим зором і оброслим шерстю серцем.
За Біблійною легендою.
Поясніть написання виділених слів.
– Складіть план тексту, запишіть його.
– За планом усно перекажіть текст.
ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І РОЗПОВІДАЮ!
Запитання і завдання для самоперевірки
– Якими літерами передається м’якість приголосних на письмі?
– Для чого вживають знак м’якшення? Чим він відрізняється від інших літер?
– У яких суфіксах пишуть знак м’якшення? Назвіть їх.
– Після яких літер знак м’якшення в українській мові не пишуть? Наведіть приклади.
– Які звуки позначаються буквосполученням йо?
– Чому ьо не може стояти на початку слова?
– Для чого вживають апостроф? Наведіть приклади. Чи є апостроф літерою?
– Після яких букв і за якими правилами у словах ставиться апостроф?
– Для чого вживають подвоєні літери?
– На межі яких значущих частин слова може відбуватися збіг однакових приголосних звуків? Наведіть приклади.
– Поясніть написання слів знання, колосся.
– За яких умов подовження приголосних звуків у кінці основи не відбувається?
– Від чого залежить написання слів несказаний і несказанний?