Мета: вчити писати велику рукописну букву Ч, склади, слова та речення із нею; закріплювати навички звуко-буквеного аналізу слів; розвивати фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати старанність, охайність.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Промовляння чистомовки
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Сидить Оля на печі.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Розтопили у печі.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Напечу я калачів.
Чу-чу-чу, чу-чу-чу!
Я сама їх напечу.
Ча-ча-ча, ча-ча-ча!
Дали Олі калача.
Л.
2. Робота над загадкою
– Лиш один зубочок взяв,
Разом с хлібом пожував,-
Мов вогнем, язик припік,
Називається… (часник).
– Складіть звукову схему слова-відгадки.
– Назвіть послідовно всі звуки в цьому слові.
– Назвіть перший звук. Якою буквою він позначається?
III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ. РОБОТА В ЗОШИТІ
1. Робота за малюнком зошита (с. 6, угорі)
– Кого ви бачите на малюнку?
– Що в руках у чабана?
– Яку роботу виконує чабан?
– Де він випасає овець?
– Як називаються гори на заході нашої Батьківщини? (Карпати)
2. Повідомлення
– Сьогодні ми будемо вчитися писати велику рукописну букву Ч.
– Коли пишеться велика буква?
3. Порівняння великої рукописної і друкованої букви Чч
– Розгляньте велику рукописну і друковану букву Чч.
– Що в них спільного?
– Чим вони відрізняються?
– На які інші великі рукописні букви схожа велика рукописна буква Ч? (У)
4. Письмо великої рукописної букви Ч
– Починаємо нижче міжрядкової лінії вести заокруглену лінію до міжрядкової, торкаємось її і ведемо до верхньої рядкової лінії пряму похилу лінію, заокруглюємо вправо і з таким же нахилом, як попередня пряма, ведемо вгору знову до міжрядкової пряму лінію; по ній ведемо вниз пряму лінію, аж до нижньої рядкової, біля якої повертаємо праворуч. Пишемо під лічбу “і-раз-і, два-і”.
Учні кілька разів “пишуть” букву Ч у повітрі. Наводять літеру в зошиті, потім пишуть самостійно два рядки букви.
Фізкультхвилинка
5. Письмо складів
– Прочитайте склади, доберіть слова із ними.
– Як поєднуються букви в цих складах? (Чи, Че – безвідривно, Ча – відривно.)
6. Письмо слів
– Прочитайте слово.
– Скільки в ньому складів?
– Який склад наголошений?
– Назвіть голосні звуки; приголосні.
– Доберіть слово, близьке за значенням до слова чабан. (Вівчар)
– Які поєднання у цьому слові? Запишіть слово.
– Який знак стоїть після наступного слова?
– Як читаємо речення, в кінці якого стоїть знак питання?
– Знак питання починаємо писати так само, як букву Ч, закінчуємо його на середині рядка, а під ним на нижній рядковій ставиться крапка.
Учні “пишуть” знак питання в повітрі, а потім у зошиті. (Точками вказано початок написання знака питання.)
Пальчикова гімнастика
7. Письмо речень
– Який знак стоїть у кінці речення?
– Прочитайте речення з відповідною інтонацією.
– Дайте відповідь на це запитання.
Учні наводять речення, намагаючись списувати відразу по два слова, не підглядаючи у зразок.
Наступне речення учні читають уголос і пишуть під диктовку вчителя.
Пальчикова гімнастика “Барабанщик”
Великий палець – барабан, мізинець і безіменний – лапки зайчика, що б’ють по барабану.
Зайчик взяв свій барабан
І ударив: бам-бам-бам.
8. Письмо слів (с. 7)
Учні читають слова, після колективного аналізу з’єднань, записують слова. Пальчикова гімнастика
9. Письмо речень (с. 7)
Учні читають речення. У кожному слові підкреслюють безвідривні з’єднання. Наводять речення. Записують їх, диктуючи собі по слову.
Учитель нагадує про однаковий нахил прямих елементів (паралельність).
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився писати…
– Я дізнався…
– Мені сподобалося…
– Складно було…