Політика регулювання ринкових відносин

Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх функціонування були визначальним елементом економічної системи й відповідного господарського механізму, тому П. р. р. в. була обмеженою,

але стала економічно невідворотною і широкомасштабною з виникненням у процесі еволюції ринкових відносин економічних криз, монополій, масового безробіття, інфляції та інших негативних явищ і процесів. Окремі елементи П. р. р. в. діяли у США ще наприкінці XIX ст. з прийняттям антитрестівського законодавства. На повну силу вона застосовувалася під час кризи 1929 – 1933. Економічними важелями П. р. р. в. є різні форми економічної політики, зокрема податкової, інноваційної, наукової, цінової; державна підтримка малого бізнесу (кадрова, інформаційна тощо – див. Державна підтримка малого бізнесу), підтримка
малих і середніх підприємств через систему державних контрактів та ін. Правове регулювання ринкових відносин здійснюється законодавчим забезпеченням їхньої діяльності (в Японії, зокрема, законами про модернізацію малих і середніх підприємств, про кооперативні асоціації малих підприємств, про страхування малих і середніх підприємств та ін.), прийняттям та удосконаленням антимонопольного законодавства та ін. П. р. р. в. у розвинених країнах передбачає наявність певного реального плюралізму форм і типів економічної власності (передусім оптимального співвідношення приватної, колективної) та форм господарювання. Загалом П. р. р. в. зводиться до підтримання механізму досконалої конкуренції, ринкового ціноутворення та ін., тобто до регулювання не – монополізованого сектору економіки, зокрема, приватної власності, у процесі якого ринкові відносини дедалі більше набувають ознак регульованих ринкових відносин, модифікованої приватної власності та механізму вільного ринку. На відміну від цього в Україні у 90-х XX ст. – на початку XXI ст. ринковий механізм регулювання економіки на основі формування приватної капіталістичної власності підпорядкував собі державне регулювання, що призвело до поглиблення економічної кризи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Політика регулювання ринкових відносин - Економічний словник


Політика регулювання ринкових відносин