Розділ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
§ 8. Практичне заняття. ДЕ І ЯК ЖИЛИ ПЕРВІСНІ ЛЮДИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
– Численні археологічні матеріали свідчать, що територія нашої країни – – одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку серед усіх країн Європи.
СТОЯНКИ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Об’єднавшись у групи, спільно проведіть дослідження однієї із стоянок* (кожну з них може досліджувати кілька груп).
Знайдіть і покажіть її та інші стоянки цього періоду на
1. До якого періоду первісності належить стоянка, згадана в описі? Які його хронологічні межі?
2 Хто з предків людини мешкав на цій стоянці?
3. Як ви вважаєте, у яких умовах жили мешканці стоянки?
4. Які знаряддя праці та як саме вони використовували?
Після завершення групової роботи обговоріть у загальному колі, що було важливим для вас на цьому уроці. Що виявилося найцікавішим?
* Стоянка – в археології тимчасове поселення людей кам’яного віку.
Матеріали
У період раннього палеоліту природні умови були сприятливими для людини: клімат – помірним, рослинний і тваринний світ – різноманітними. Окрім полювання, предки людей займалися переважно збиранням рослинної їжі (корінці, молоді пагони рослин, ягоди), вживали також слимаків, їстівних комах, пташині яйця, полювали на дрібних тварин. У пошуках їжі часто переходили з місця на місце. Унаслідок мандрівного способу життя вони не будували постійного житла, обмежувалися халабудами з гілля або взагалі ночівлею просто неба.
Найдавнішою пам’яткою раннього палеоліту в Україні є стоянка біля села Королеве на Закарпатті (близько 1 млн років до н. е.). Завдяки знайденим знаряддям праці вчені припускають, що тут мешкали пітекантропи. Серед знахідок – виготовлені з каменю прості ручні рубила, що виконували роль сокири, кайла або метального каменя під час полювання. Скребла й різці використовувалися для оброблення туш упольованих тварин. Археологи вважають, що пітекантропи використовували також як знаряддя праці уламки кісток, гострі палиці та своєрідні тарілки з кори дерев для збирання їжі.
1 – кам’яні знаряддя праці зі стоянки Королеве;
2 – зовнішній вигляд пітекантропа (сучасна історична реконструкція)
Матеріали для II групи – КИЇК-КОБА
За часів середнього палеоліту почалося похолодання. Це змусило неандертальців активніше боротися за існування. Вони почали використовувати вогонь. Урізноманітнили харчування смаженням м’яса, заселяли придатні до існування печери і гроти.
Одну із стоянок неандертальців, якій близько 100-40 тисяч років, знайдено у гроті Киїк-Коба, неподалік від Сімферополя в Криму. У печері збереглися сліди вогнищ із золою і вуглинками, безліч кісток тварин – мисливської здобичі неандертальців. Також у гроті було знайдено рештки близько 50 видів птахів.
Трапляються в печері розколоті камені. У великій кількості представлені двобічно оброблені гостроконечники, скребла, а також своєрідні ножі. Життєво необхідним для людей з Киїк-Коба було полювання на мамонта, зубра, сайгака, оленя, волохатого носорога, диких коней і кабанів тощо.
1 – діорама* “Стоянка неандертальців у печері Киїк-Коба” (художник М. Островський); 2 – знаряддя праці людини середнього палеоліту
* Діорама – зігнутий півколом живопис із макетом на першому плані. Часто використовується в музейних експозиціях.
Матеріали для III групи – МІЗИН
За часів пізнього палеоліту клімат України відзначався різким похолоданням. Суворі зими змушували кроманьйонців шукати захисту від холоду й негоди в печерах або споруджувати спеціальні житла. Колективне полювання на тварин забезпечувало людей м’ясом, шкірами для покрівлі помешкань і виготовлення одягу.
Яскравою пам’яткою того часу є Мізинська стоянка на Чернігівщині (XVIII тис. до н. е.) – поселення родової общини (про це свідчать рештки п’яти круглих помешкань), що полювала на мамонта, волохатого носорога, північного оленя, ведмедя, вовка, вівцебика, песця та інших тварин. Тут знайдено крем’яні різці і скребки, ножі, вістря, проколки, різноманітні вироби з кістки та рогу тощо.
Найбільшу цінність становить тогочасний унікальний набір прикрас і витворів мистецтва з кістки та бивня мамонта: підвіски, браслети, фігурки, прикрашені орнаментом. На стоянці археологи виявили п’ять великих розмальованих кісток мамонта. Деякі дослідники вважають їх давніми ударними музичними інструментами, що застосовувалися для супроводу ритуальних танців.
1- Мізинська стоянка (картина Івана Іжакевича); 2 – браслет з орнаментом із поселення Мізин; 3 – музичні інструменти із бивня мамонта з поселення Мізин; 4 – каркас житла з кісток (сучасна історична реконструкція)
Матеріали для IV групи – ІГРЕНЬ
У добу мезоліту встановився клімат, подібний до сучасного. Зникли стада великих звірів, що вимагало від людей нових мисливських прийомів. Саме в цей час було винайдено лук зі стрілами. Тогочасні майстри виробляли гарпуни, наконечники для стріл, проколки з рогу та кістки. З’явилися також великі кам’яні знаряддя для обробки дерева – сокири і тесла. Поширювалося рибальство.
Невеликі рухливі громади мисливців, рибалок і збирачів улаштовували на берегах річок короткочасні стійбища. У пошуках їжі вони часто пересувалися в різних напрямках.
Відомою стоянкою однієї з таких громад мисливців є Ігрень на території сучасного Дніпропетровська. Археологами знайдено рештки 10 заглиблених на 0,7-1 м у пісок круглих напівземлянок діаметром 6-10 м. Вони були розташовані трьома групами, відстань між якими становила 100-120 м. Дві напівземлянки мали вогнища. Заглиблені в землю з метою утеплення помешкання, вони були покриті очеретяними дахами. У такому житлі, ймовірно, могли зимувати кілька сімей. Вони полювали у прирічкових заростях на турів, оленів, кабанів, диких коней, водоплавних птахів, ловили рибу.
1 – крем’яні наконечники стріл;
2 – полювання на тура (сучасна історична реконструкція за археологічними знахідками на стоянці Ігрень)
(2 votes, average: 4,50 out of 5)