Правосвідомість

Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН

§ § 9-10. Правопорядок і правопорушення

Правосвідомість.

Коли людина стає свідком правопорушення, дізнається про прийняття нового закону, у неї з’являються певні відчуття. В одному випадку – це осуд, обурення, в іншому – задоволення. Закон, хоча його зобов’язаний дотримуватися кожний, може викликати згоду чи заперечення. Систему поглядів, понять, уявлень, почуттів із приводу чинного права або ситуацій, що пов’язані з правом, нази­вають правосвідомістю.

Правосвідомість

складається з кількох елементів. Теорії, принципи й концепції становлять правову ідеологію. Вони грунтуються пе­реважно на знаннях про право, а також на соціальному досвіді особи чи суспільної групи. Елементами правової психології є почуття, емоції, настрої, які виникають у процесі правовідносин, під впли­вом дії норм права.

Правосвідомість визначається рівнем знань про право, ставленням до нього і формується не тільки в кожної людини – її називають індивідуальною правосвідомістю – а й у груп людей, суспільства загалом. Іноді ставлення до права може відрізнятися залежно від регіону (наприклад,

правосвідомість населення Києва й невелич­кого села, Криму й Львова може суттєво відрізнятися).

Розрізняють професійну правосвідомість (тобто тих, хто є юристами-професіоналами, адвокатами, суддями, науковцями тощо) і буденну (людей, не пов’язаних із правом професійно).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Правосвідомість - Правознавство


Правосвідомість