Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН
§ § 9-10. Правопорядок і правопорушення
Правосвідомість.
Коли людина стає свідком правопорушення, дізнається про прийняття нового закону, у неї з’являються певні відчуття. В одному випадку – це осуд, обурення, в іншому – задоволення. Закон, хоча його зобов’язаний дотримуватися кожний, може викликати згоду чи заперечення. Систему поглядів, понять, уявлень, почуттів із приводу чинного права або ситуацій, що пов’язані з правом, називають правосвідомістю.
Правосвідомість
Правосвідомість визначається рівнем знань про право, ставленням до нього і формується не тільки в кожної людини – її називають індивідуальною правосвідомістю – а й у груп людей, суспільства загалом. Іноді ставлення до права може відрізнятися залежно від регіону (наприклад,
Розрізняють професійну правосвідомість (тобто тих, хто є юристами-професіоналами, адвокатами, суддями, науковцями тощо) і буденну (людей, не пов’язаних із правом професійно).