Службові частини мови. Прийменник
ПАМ’ЯТАЙМО
Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків.
& 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі
Ніжна і замріяна душа.
В. Симоненко
ПАМ’ЯТАЙМО
Прийменником називається незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо.
Прийменники, що вказують на місце, час, причину, мету дії, а також кількість
Місце | Теплий туман слався (де?) по полю й наливав балку, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський). А (де?) під лісом, (де?) край дороги, либонь курінь мріє (Т. Шевченко) |
Час | Не |
Причина | Ой у полі курно та димно, (чому?) з-за туману світу не видно (Нар. пісня) |
Мета | А я у гай ходила (з якою метою?) по квітку ось яку… (П. Тичина) |
Кількість | На новий рік прибавилось дня (скільки?) на заячий скік (Нар. тв). А Ярема страшно глянуть (скільки?) по три, по чотири так і кладе (Т. Шевченко) |
215. Доберіть відповідні прийменники до наведених речень. Поясніть їх роль у реченнях.
1. … небі не видно ні однісінької хмаринки (І. Франко). 2. заходу насувалася чорна хмара, душний вітер бив гори, хвилював комиші плавнях, обривав виноградне листя та гнав його чорній, каламутній, немов поораній хвилями, річці (М. Коцюбинський). 3. … хаті темніє, вітер затаївся десь… вікнами, дерева стоять… настороженім знесиллі (В. Винниченко).
Для довідки: від, об, у, по, на, в, за.
216. І. Уважно прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Як ще називають у народі колективну працю, спрямовану на допомогу членам громади або спільну відбудову громадських об’єктів? Розкажіть про своїх сусідів, наприклад, за партою.
СУСІДСТВО
Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, їх здорові начала переростали у непорушний обов’язок.
Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріальними, а й моральними набутками – характерна риса нашого народу.
Весняну оранку й посів зернових починали, як правило, з Юрія. В народі з цього приводу казали: “Юрій з хати всіх у поле вижене”. За традицією, жоден селянин не розпочинав масової сівби в себе вдома, доки не організують “вдовиного плуга”. У цей день чоловіки збирали громади, йшли до сусідських вдів та сиріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна було починати оранку на власних полях.
Природну потребу в живому спілкуванні між сусідами не замінять жодні найгучніші свята. Сусідство житиме тоді, коли до твоєї оселі завітає без примусу твій сусіда зі щирою усмішкою на вустах і доброзичливим: “Добридень!” (За В. Скуратівським)
II. Випишіть прийменники з відповідними частинами мови. Назвіть ці частини мови та поясніть, на що вказують прийменники (місце, час, причина, мета, кількість).
ПАМ’ЯТАЙМО
Прийменники не поєднуються з називним і кличним відмінком. З усіма іншими непрямими відмінками іменників, займенників і числівників прийменники сполучаються. Але кількість прийменників, що вживаються з певними відмінками, неоднакова.
Уживання прийменників з різними відмінками
Відмінки | Прийменники | Приклади |
Найбільшу кількість прийменників (близько 150) має родовий відмінок | Без, від, для, з, з-поміж, коло, наприкінці, побіля, після, поблизу, серед, стосовно, під час, у напрямку, на відміну, за допомогою тощо | 3 (чого?) лісу шепче гілкаt з (чого?) жита перепілка, з-за (чого?) широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко). Мов чорний гніт погашеної свічки, коло (чого?) дороги дерево стоїть (Д. Павличко) |
Найбільшу кількість прийменників (близько 150) має родовий відмінок | Без, від, для з, з-поміж, коло, наприкінці, побіля, після, поблизу, серед, стосовно, під час, у напрямку, на відміну, за допомогою тощо | 3 (чого?) лісу шепче гілка, з (чого?) жита перепілка, з-за (чого?) широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко). Мов чорний гніт погашеної свічки, коло (чого?) дороги дерево стоїть (Д. Павличко) |
Вісім прийменників налічує давальний відмінок | Вслід, всупереч, навперейми, навстріч назустріч, наперекір, завдяки, на противагу | А дуб стоїть незламно наперекір (чому?) всім напастям (І. Цюпа). Шле день услід (чому?) хмаркам патлатим проміння сонця з верховин (В. Сосюра) |
Понад 20 прийменників сполучаються зі знахідним відмінком | Між, на, над, під, повз, понад, поміж, поперед, зважаючи на, незважаючи на, з огляду на тощо | Повз (що?) двір, вулицею і через (що?) городи поспішали люди (Ю. Збанацький). А над (що?) осінь прилітає птиця із північних сивих чагарів (М. Рильський) |
Так само понад двадцять прийменників уживаються з орудним відмінком | Над, перед, поміж, поперед, попід, одночасно з, поміж, згідно з, порівняно з, у зв’язку з тощо | Перед (чим?) хаткою самотньо біліють свіжій щойно побілені ворота й хвіртка (М. Стельмах). Десь попід (чим?) самими хмарами струнким: суворим строєм летіли журавлі (О. Гончар) |
Найменше прийменників (лише п’ять) має місцевий відмінок | В (у), на, о, по, при | Сріблиться дощ в (у чому?) тоненькому тумані, як ниточка в (у чому?) прозорім полотні (Д. Павличко). Руїни сірі, галки на (на чому?) стіні сидять мов судді марноти людської (М. Рильський) |
Одні й ті самі прийменники можуть поєднуватися не з одним, а з декількома відмінками, змінюючи значення місця, часу, мети дії та ін.
217. Запишіть речення, розкриваючи дужки. Назвіть прийменники та відмінки, з якими вони вживаються.
А яке величезне, незбагненне й невимовне задоволення від ночівлі у (відкритий степ) або де-небудь у (широка й розлога балка) на (свіжоскошене й пахуче сіно)! А скільки можна віддати за те, щоб почути у (відкритий і неозорий степ) яку-небудь могутню пісню, яка виливається із (могутні груди) цілої сотні відважних козаків! Щ. Яворницький)
218. І. Виразно прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Яким настроєм просякнуто уривок? Назвіть мовні засоби, за допомогою яких викликано відповідні почуття.
ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прийшла весна. Прилетіла, як щаслива доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по всій Україні.
Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море. А по берегах ніжні верби й лози над водою й у воді радували людську душу. Все, куди тільки не гляне око, рухалось, пливло, летіло. Рухалась і хвилювалась вся природа.
У весняних вирах кружляла риба, і заводі стали каламутними від незліченної ікри. А в небі летіли гуси з далекого краю. А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями. А нижче летіли і кружляли чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без кінця й краю.
На сонці грілись золоті корови. А лошата з кучерявими хвостиками хиталися біля матерів на розчепірених непевних ніжках (За О. Довженком).
II. Випишіть речення з прийменниками. Визначте відмінки частин мови, з якими вони поєднуються. Наприклад: Прилетіла, як щаслива доля, припливла веселими, бурними потоками і розлилася по (по чому? М. в.) всій Україні.
ПАМ’ЯТАЙМО
Милозвучність української мови зумовлює існування синонімічних груп прийменників: у – в та з – із, зі. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, вживаємо прийменник, що починається з голосної. І навпаки. Наприклад: прийшов у музей – прийшла в музей; прийшла зі школи – прийшов із школи.
219. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання прийменників-синонімів.
1. Понад нашим гаєм (в, у) височині осінь пропливає (в, у) золотім човні (Б. Списаренко). 2. Увечері гетьман гостював (в, у) писаря (Н. Рибак). 3. (З, зі, із) схилів гір в’юнилася поміж високими соснами й розложистими дубами лісова стежка. 4. Петрик (з, зі, із) Сашком сторожко визирнули з-за греблі. 5. Хлопчина нахиляється майже до землі й бачить поміж зеленими стрілами сіру качку (з, зі, із) виводком каченят (Г. Симакович).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)