Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
2.1. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРОСТОРУ І ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВ – УЧАСНИЦЬ СНД У ГАЛУЗІ ТРАНСПОРТНОЇ ПОЛІТИКИ
Міжнародну Угоду про принципи формування спільного транспортного простору взаємодії держав – учасниць СНД у галузі транспортної політики ратифіковано Законом від 06.10.99 № 1126.
Уряди держав – учасниць цієї Угоди (Сторони), усвідомлюючи об’єктивну необхідність ефективного транспортного забезпечення спільного економічного простору,
Підпільним транспортним простором держав – учасниць цієї Угоди розуміється сукупність технологічно поєднаних транспортних комунікацій на територіях цих держав, обладнаних для пересування транспортних засобів, перевезення вантажів та пасажирів, інформаційних
Спільний транспортний простір держав – учасниць цієї Угоди формується на основі розроблення:
– концепції та принципів формування спільного транспортного простору, що включає залізничний, повітряний, водний, автомобільний види транспорту;
– концепції встановлення узгодженої тарифної політики на транспортні послуги;
– концепції вдосконалення організаційної структури транспортного комплексу для поліпшення обслуговування споживачів;
– програми спільного розвитку і використання транспортних інфраструктур;
– програми забезпечення умов транзиту вантажів у межах спільного транспортного простору держав – учасниць СНД;
– програми захисту навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів;
– програми забезпечення безпеки пасажирів і обслуговуючого персоналу на транспорті, а також збереження вантажів.
Розроблення зазначених програм (концепцій) провадиться спільно компетентними органами Сторін у галузі транспорту.
Координацію цієї роботи здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу.
Компетентні органи Сторін у галузі залізничного транспорту в своїй діяльності керуються:
– схемою спільного транспортного простору залізничного транспорту держав – учасниць СНД, яка затверджується Радою залізничного транспорту держав – учасниць СНД;
– угодами та рішеннями, прийнятими Радою глав держав і Радою глав урядів Співдружності, в тому числі Рішенням Ради глав урядів Співдружності про Концепцію встановлення узгодженої тарифної політики на залізничному транспорті держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав від 18 жовтня 1996 року та Угодою про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів від 17 січня 1997 року.
З метою створення умов для функціонування спільного транспортного простору та вироблення скоординованої транспортної політики Сторони вживають заходів щодо:
– гармонізації нормативно-правової бази в галузі транспорту;
– розроблення фінансово-економічних механізмів для реалізації спільних програм на транспорті;
– вдосконалення взаємодії національних транспортних систем;
– цілеспрямованого захисту інтересів галузей за відповідної правової та економічної підтримки конкурентоспроможності національних перевізників на внутрішньому та зовнішньому ринках транспортних послуг;
– добросовісної конкуренції господарюючих суб’єктів усіх форм власності;
– проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів у міжнародному сполученні між державами-учасницями цієї Угоди;
– поповнення та модернізації парків транспортних засобів залізничного, повітряного, морського, річкового, автомобільного видів транспорту;
– формування та проведення узгодженої науково-технічної політики в галузі транспорту;
– створення спільної системи наукової, технічної та технологічної інформаційної бази в галузі транспортного комплексу;
– створення спільних підприємств, об’єднань, транснаціональних корпорацій в галузі транспортного комплексу;
– опрацювання транспортно-технологічних схем доставки вантажів, у тому числі з використанням альтернативних видів транспорту і систем фірмового обслуговування транспортних засобів;
– визначення взаємоузгодженого порядку і організації контролю за в’їздом (виїздом) усіх транспортних засобів, включаючи транспортні засоби держав, які не є учасницями цієї Угоди;
– забезпечення на умовах взаємності бездозвільного перевезення вантажів і пасажирів, пересування транспортних засобів територіями держав – учасниць цієї Угоди, в тому числі тих, що прямують транзитом в(із) треті країни, за винятком перевезення спеціальних вантажів відповідно до митних правил, що діють на території держав – учасниць цієї Угоди;
– відкриття доступу перевізників до ринків транспортних послуг держав – учасниць цієї Угоди на взаємовигідній основі;
– надання рівних умов для діяльності транспортним та транспортно-експедиторським підприємствам на територіях держав – учасниць цієї Угоди;
– проведення узгодженої митної політики;
– упорядкування на умовах взаємності систем податків і державних зборів, пов’язаних з використанням або утриманням доріг та інших шляхів сполучення, володінням або використанням транспортних засобів, а також податків і зборів від прибутків, отримуваних за послуги щодо перевезення пасажирів і вантажів, які здійснюються перевізниками однієї з держав – учасниць цієї Угоди територіями інших держав – учасниць цієї Угоди.
Органами, відповідальними за проведення скоординованої транспортної політики, спрямованої на формування спільного транспортного простору держав – учасниць цієї Угоди, є компетентні органи Сторін у галузі транспорту, які узгоджують свої дії через відповідні міждержавні, міжурядові органи Співдружності.
Сторони погодилися проводити політику державної підтримки транспортного комплексу, визначати пріоритетні проекти з узгодженого інвестування, а також щодо створення інтегрованих транспортних систем на рівні міжнародних стандартів.
Сторони визнають за необхідне розв’язання проблеми обов’язкового особистого страхування пасажирів, які перевозяться територіями держав – учасниць цієї Угоди.
Компетентні органи Сторін у галузі транспорту в разі необхідності узгоджують і координують свою діяльність у міжнародних транспортних організаціях.
Сторони сприяють співробітництву в сфері навчання і перепідготовки спеціалістів у галузі транспорту, виходячи з узгоджених вимог до рівня їх підготовки. Видані в установленому порядку цим спеціалістам кваліфікаційні документи після закінчення навчального закладу визнаються на територіях держав – учасниць цієї Угоди відповідно до їх національного законодавства.
Здійснено у місті Бішкеку 9 жовтня 1997 року в єдиному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цю Угоду, його завірену копію.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)