Привласнення ❤️ Економічний словник

Привласнення – процес реалізації відносин економічної власності, що здійснюється певними суб’єктами в межах кожної зі сторін суспільного способу виробництва й відображає власність у динаміці, кількісно-якісних та сутнісних перетвореннях. Щодо методології економічного дослідження, зокрема вимог принципу суперечності, у процесі П. виділяють матеріально-речовий зміст і суспільну форму. Матеріально-речовий зміст П. – відношення людини і природи у процесі праці, виробництва матеріальних благ, створення споживних вартостей (вилучення

корисних властивостей з предметів природи). Теоретичним вираженням цього змісту є загальноекономічні закони – закон економії часу, закон зростання продуктивності праці, закон переходу функцій від особистих до речових факторів виробництва та ін.; категорії – праця, предмети праці, засоби праці, засоби виробництва, споживна вартість та ін. Основні суб’єкти сучасного процесу П. щодо матеріально-речового змісту – наймані працівники. Суспільна форма П. – виробничі відносини між людьми з приводу привласнення створених у процесі праці матеріальних благ і послуг в усіх сферах суспільного відтворення

(безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). Конкретними формами суспільного П. у сфері безпосереднього виробництва є необхідний і додатковий продукти, інтенсивність праці, робочий день, відчуження від процесу праці, відчуження від власності та ін.; у сфері обміну – еквівалентний та нееквівалентний обмін, ціна, конкретні види цін та ін.; у сфері розподілу – заробітна плата, прибуток, рента, відсоток, податки та ін.; у сфері споживання – рівень споживання послуг, рекреаційних ресурсів, матеріальних благ. Деякі з цих форм у межах окремих суспільно-економічних формацій наповнюються специфічним соціально-економічним змістом. У процесі значного ускладнення економічної системи за капіталізму суспільними формами П. є наймана праця, зростання вартості, заробітна плата, підприємницький дохід, позичковий відсоток, торговий прибуток, рента, економічний примус до праці, монопольний прибуток тощо, що означає появу якісно та сутнісно нових суспільних форм. У діалектичній єдності матеріально-речового змісту і суспільної форми категорія П. за капіталізму виступає як процес функціонування та розвитку продуктивних сил і реалізації відносин економічної власності; як єдність процесу праці та процесу зростання вартості; як процес праці та процес управління і контролю за працею; як суспільний характер виробництва і капіталістична форма П. та ін. Юридичними формами П., за допомогою яких економічна власність зі стану спокою переходить у рухомий стан, є передусім такі категорії права, як володіння, розпорядження і користування. Г1. має суб’єктивно-об’єктивний характер. Це означає, що воно не може відбуватись як за відсутності предмета, об’єкта, що привласнюється, так і певних економічних суб’єктів, які здійснюють П. конкретних об’єктів. Завдяки аналізу процесу П. можливим є теоретичне вираження економічних відносин між найманою працею і капіталом (в органічній єдності техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності), законів розвитку відносин економічної власності, а також переходу законів розвитку простого товарного виробництва в закони капіталістичного П. Найважливіша підсистема капіталістичного П. – П. додаткової вартості в процесі безпосереднього виробництва. На вищій стадії капіталізму істотно зростає роль державного П. значної частки національного доходу (див. Держава). Основними суб’єктами П, за сучасного капіталізму в межах національних країн є окремий індивід, колектив і держава. Серед індивідів суб’єктами П. виступають індивідуальний власник – працівник (що не наймає робочої сили), індивідуальний капіталіст; серед колективів – трудовий колектив, колективний капіталіст, у державі – центральний уряд, місцеві та регіональні органи влади. З інтернаціоналізацією національних економічних систем суб’єктами П. є ТИК, наднаціональні органи на галузевому та регіональному рівнях. Найбільшу частку створеного національного доходу за капіталізму привласнюють індивідуальні магнати кланово-олігархічних груп. Так, 6 млн мільйонерів планети (серед них – 225 мільярдерів) 1999 контролювали активи у 25,5 трлн дол., а 691 мільярдеру 2004 належало понад 2 трлн дол. Основними об’єктами привласнення є певні різновиди найманої робочої сили (проста, середня за рівнем кваліфікації, складна, інтелектуальна), засоби праці, предмети праці, інтелектуальна власність (ноу-хау, патенти, ліцензії), послуги, цінні папери, гроші, інформація, природні ресурси, необхідний і додатковий продукт та ін. У процесі П. цими суб’єктами певних об’єктів і з урахуванням єдності матеріально-речового змісту і суспільної форми виникають і розвиваються окремі підсистеми капіталістичного та не капіталістичного П., діалектична взаємодія між якими формує систему відносин економічної власності (виробничих відносин) за капіталізму на національному та інтернаціональному рівнях у процесі її руху та реалізації. Теоретичним вираженням такої системи є відповідна система економ:чних законів і категорій (для названих підсистем – певне коло таких законів і категорій). Залежно від кількості та якості П. найважливіших об’єктів власності (робочої сили, засобів виробництва, додаткової вартості, цінних паперів) формуються економічна, соціальна та політична структури суспільства, а економічна структура закріплюється в адекватній їй юридичній власності, у праві власності.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Привласнення - Економічний словник

Схожі записи:

Біржа ф’ючерсна Біржа ф’ючерсна – вид товарної біржі, на якій здійснюється торгівля товарами, яких не існує на час укладання угоди. Торгівля на Б. ф. порівняно з торгівлею...
Фірма Фірма – загальна назва підприємства, компанії, комерційної установи. Існують такі основні види Ф.: 1) афілійована – близька, родинна Ф., приєднана до більшої материнської компанії у...
Факт Факт – 1) реальна дійсність, те, що існує об’єктивно, тобто незалежно від волі і свідомості людей; 2) реальна подія або явище; 3) знання, досягнуте на...
Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – система безготівкових розрахунків, за якої розрахунки за товари і послуги здійснюються за допомогою банківських платіжних смарт-карток за технологією,...
Виробнича сфера Виробнича сфера (производственная сфера) – сфера матеріального виробництва, у середовищі якої здійснюється виробництво матеріальних благ з участю інфраструктури, що обслуговує це виробництво....
Цинізм Цинізм (цинизм) – нігілістичне ставлення до надбань людства, загальноприйнятих правил, культури, науки, моралі....
Муніципальні органи, муніципалітети Муніципальні органи, муніципалітети – органи місцевого самоуправління, які мають право ухвалювати обов’язкові для регіону рішення в межах спільних законів, запроваджувати місцеві податки і платежі, формувати...
Середня норма прибутку Середня норма прибутку – рівна норма прибутку на однаковий за величиною капітал, незалежно від того, в яку галузь виробництва він вкладений. С. н. п. в...
Котирування заключне Котирування заключне – ціна, яка встановлюється наприкінці операційного дня і запропонована або затребувана юридичною або фізичною особою, які здійснюють котирування курсів цінних паперів на вторинному...
Плинність робочої сили Плинність робочої сили – процес переміщення робітників і службовців з одних підприємств на інші. П. р. с. відбувається внаслідок втрати роботи через закриття підприємств, установ,...
Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) Виробничо-територіальні, або територіально-виробничі, зв’язки (ВТЗ) – структурні зв’язки, які встановлюються між підприємствами та їх групами, галузями виробництва, територіально-виробничими комплексами економічних районів та їх таксономічних територіально-виробничих...
Податкові розрахунки Податкові розрахунки – розрахунки підприємства, фірми, компанії з бюджетом за податковими зобов’язаннями (загальна сума податку, нарахована платником податку в звітному періоді) і з податкового кредиту....
Дезінвестиції Дезінвестиції – нові інвестиції, які за обсягом менші від величини зношування і вибуття основного капіталу фірми, компанії....
Зона спільного підприємництва Зона спільного підприємництва – розвинена форма вільної економічної зони на обмеженій території країни, на якій діють різноманітні пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємців,...
Фактор пропозиції Фактор пропозиції – збільшення кількості ресурсів, поліпшення якості або розширення технічних знань, технологічних можливостей, новинок, що уможливлюють виробництво більшого обсягу товарів і послуг, а отже,...
Борг державний фундований Борг державний фундований – довготерміновий або безтерміновий державний борг, який утворюється внаслідок консолідації коротко – і довготермінового боргів....
Ставка процента Ставка процента – ціна, що сплачується за використання грошей, відсоток від кількості позичених грошей, розмір плати за користування позиченими коштами. С. п. переважно обчислюється у...
Освіта безперервна Освіта безперервна – принцип організації сучасної освіти, який передбачає об’єднання всіх ступенів і типів в цілісну систему з метою постійного поповнення й оновлення знань, умінь...
Коефіцієнт капіталоозброєності Коефіцієнт капіталоозброєності – відношення балансової вартості основного капіталу до загальної кількості працівників....
Перестрахування пропорційне Перестрахування пропорційне – перестрахування, за якого перестрахівник має частку відповідальності як у ризиках, так і в загальній сумі премій. Так, за квотної системи страховик визначає...
Розподіл праці Розподіл праці – відокремлення якісно та сутнісню відмінних видів праці за певними критеріями у процесі виробництва, що здійснюється здебільшого у межах одиничного поділу праці. Такими...
Нагромадження Нагромадження – 1) перетворення частини прибутку на капітал, а за речовим змістом – збільшення запасів власності, основних фондів, матеріалів та ін.; 2) частка національного доходу...
Грошова ілюзія Грошова ілюзія – орієнтація отримувачів грошових доходів на їх номінальну величину без урахування зміни купівельної спроможності грошей, зумовленої підвищенням товарних цін. Г. і. – важлива...
Організаційна форма підприємств Організаційна форма підприємств – форма об’єднання людей для спільної діяльності у межах певної структури. О. ф. п. є одноосібне господарство, партнерство і корпорація. Одноосібне господарство...
Первинний документ Первинний документ (первичный документ) – бухгалтерський документ, що складається у момент здійснення господарських операцій і є початком їх облікової реєстрації....
Концепції державного регулювання цін Концепції державного регулювання цін – Сукупність ідей, поглядів різних напрямів західної економічної науки щодо недоцільності або необхідності втручання держави в процес ціноутворення на різних етапах...
Хеджирування Хеджирування (хеджирование) – форма страхування ціни або прибутку при здійсненні ф’ючерсних угод. При X. учасники таких угод отримують можливість застрахувати себе від збитків, зумовлених зміною...
Торгова статистика Торгова статистика – підсумкові показники роботи підприємств торгівлі, наприклад регіону чи галузі, які збирають, складають для оцінки і вироблення подальшого маневру управління збутовим потенціалом....
Перерахунок Перерахунок (перерасчет) – зміна раніше нарахованої суми платежів, виплат у зв’язку зі зміною обставин (зміна податкових ставок, відсотків, тарифів, цін, заробітної плати)....
Товариство на паях Товариство на паях – об’єднання фізичних, юридичних осіб, кожна з яких вносить свою частку, пай у загальну справу в майновій або грошовій формах....
Відновна вартість основних фондів Відновна вартість основних фондів – вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах за певний період. Розрізняють повну В. в. о. ф. і В. в....
Слуцький Слуцький Євген Євгенович (7.04.1880-1948) – видатний український економіст, математик і статистик. Народився в с. Нове Молозького повіту Ярославської губернії у сім’ї вчителя – вихователя семінарії....
Клеймо Клеймо – відтиск, знак, позначка або печатка, яку ставлять на товар для фіксації його приналежності, року виробництва і виробника, а також для підтвердження відповідності виробу...
Мозковий штурм Мозковий штурм (мозговой штурм) – екстрена розробка плану дій експертами найвищої кваліфікації у термінових, нестандартних, надзвичайних ситуаціях....
Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги...