Екологія – охорона природи
ПРОГРЕС НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ – єдиний, взаємозумовлений, поступальний розвиток людського знання, науки і техніки. З кінця XVIII ст. освіта, наука і техніка взаємно стимулювали темпи розвитку один одного. Сучасний етап П. н.-т. – н.-т. революція – охоплює всі сфери людської діяльності. Поняття “П. н.-т.” не слід заміняти більш вузьким поняттям техн. прогресу, тобто однією з його складових, оскільки він може бути руйнівним для природи як основи існування людей та спричинювати екол. кризу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ПРОГРЕС НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ - Довідник з екології
Схожі записи:
ТАКСАЦІЯ Екологія – охорона природи ТАКСАЦІЯ – оцінювання кількості чогось, визначення його ціни, цінності....
АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється...
БЕТАМЕЗОСАПРОБИ Екологія – охорона природи БЕТАМЕЗОСАПРОБИ – організми, які живуть у середньо-забруднених або майже очищених від забруднення водоймах, що містять азот у формі амонію, нітритів і...
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див. Забруднення сільськогосподарське....
СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й...
АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – цикл, процес авт. підтримування сталого стану біогеоценозів. Грунтується на впорядкованості потоків біомаси різної якості, призначених для різних...
ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, – шкідливі речовини у вигляді пилу, аерозолів забруднюють повітря й ушкоджують рослинний організм. Гази агресивно...
МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ – залежність фізіол. стану організму (людини, тварини, рослини) від погоди та окремих метеорологічних чинників (тиску, напруженості магн. поля тощо)....
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС Екологія – охорона природи ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОЯС – див. Пояс фізико-географічний....
АБІОТИЧНІ УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи АБІОТИЧНІ УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – див. Умови середовища абіотичні....
ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ – кількісний вміст водяної пари у повітрі. Визначається В. п. абсолютна (маса водяної пари, г/м3) і відносна (відношення маси...
ПОСУХА Екологія – охорона природи ПОСУХА – тривала (багатоденна, багатомісячна, багаторічна) суха погода часто при підвищеній т-рі повітря, з відсутністю чи вкрай незначною кількістю опадів, яка...
ЕКОЦИД Екологія – охорона природи ЕКОЦИД – навмисний згубний вплив на навколишнє середовище та його мешканців, спричинений використанням високотокс. гербіцидів суцільної дії, штучним стимулюванням злив, які...
ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА Екологія – охорона природи ЗОНА (СМУГА) МАРГІНАЛЬНА – гранична смуга між ландшафтними зонами, в межах яких прир. системи дуже вразливі й перебувають у нестійкому стані...
ЕНЕРГЕТИКА АЛЬТЕРНАТИВНА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА АЛЬТЕРНАТИВНА – отримання енергії не з традиційних її джерел (вугілля, нафта, сланці, газ), а від Сонця, з геотермальних джерел шляхом...
УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних...
ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол....
ВИД ВИМЕРЛИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВИМЕРЛИЙ – вид, що зник внаслідок еволюц. змін біосфери....
ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім....
АТРАЗИН Екологія – охорона природи АТРАЗИН – гербіцид, що використовується для знищення бур’янів у посівах кукурудзи, коріандру, в садах і виноградниках. Внаслідок надмірного використання А. виявляють...
ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – див. Популяція, генетична структура....
ЗЕМЛЕТРУС Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, зумовлені раптовими зміщеннями і розривами в земній корі або верхній частині мантії, які...
ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від...
АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А....
ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім....
ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
ВОДОЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОЛІКУВАННЯ, гідротерапія, гідропатія – зовн. використання води різних т-ри та сольового складу з лікувальною та профілактичною метою....
РАДІОНУКЛІДИ Екологія – охорона природи РАДІОНУКЛІДИ – радіоакт. елементи та їхні нестійкі ізотопи, які довільно розпадаються на ін. нукліди з швидкістю, що визначається періодом їхнього напіврозпаду....
БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію,...
КАТАЦЕНОЗ Екологія – охорона природи КАТАЦЕНОЗ – завершальна, фінальна стадія дигресії біотичного угруповання, яка характеризується малим числом збережених видів і деградацією біотичного середовища....
ДІАСПОРА (біол.) Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути...
СОРБЦІЯ Екологія – охорона природи СОРБЦІЯ – вбирання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин. Розрізняють адсорбцію (вбирання поверхневим шаром сорбенту) і абсорбцію...
СПЕКТР ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ТРОФІЧНИЙ – склад харч, об’єктів будь-якого виду, виражений графічно....
КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли...