Філософія посбіник
Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
§ 2. Філософські проблеми періодизації історії
Ранньохристиянська теорія історичної періодизації
Середньовічні хроніки продемонстрували гарне знання їхніми авторами концепцій періодизацій, які були цілком взяті зі Священного писання й інших релігійних книг.
Книга Даниїла описує порядок світу в чотирьох загальних царствах. Очікувалося, що четверте з них, “могутнє і жахливе”, відкриє дорогу новому царству слави (п’яте століття), у якому всі люди, нації і мови були б вічно
Після християнізації Римської Імперії Рим усе більше і більше розглядали як божественний інструмент для всесвітнього залучення до віри. Оросіус (6л. 380 – бл. 420) у своїй праці “Сім Книг Історій Проти Язичників” підтримав концепцію чотирьох царств, з’єднавши Рим зі священною історією християнства. Набіги германців на Рим тлумачилися ним як наміри Бога донести Євангеліє Христа до всіх людей.
Століттям пізніше Касіодор (бл. 490 – бл. 585) заявив, що четверте й останнє царство, Рим, було увічнено
Інша поширена періодизація була екстраполяцією біблійних текстів упродовж перших століть християнської ери.
Вона розглядає шість століть історії в геометричній симетрії із шістьма днями творення.
– Від створення до потопу.
– Від потопу до Авраама.
– Від Авраама до Давида.
– Від Давида до вавилонського полону.
– Від полону до народження Христа.
– Від народження Христа до другого пришестя.
Зазвичай християнські вчені, що писали загальні огляди “світової історії”, починали з короткого викладу Священного Писання до Нового Завіту, потім переходили до оповідання, більш детального, про події VI століття. Винятковим підтвердженням правильності цієї сис-теми було Євангеліє від Матфея, де мається на увазі, що 14 поколінь відокремило Авраама від Давида, стільки ж Давида від вавилонського полону, і стільки ж – полон від народження Христа. Очікувалося, що сьоме століття, століття слави, коли обрані зійдуться на вічне святкування дня суботнього, почнеться другим пришестям Христа.