ЦИТОПЛАЗМА, ЇЇ КОМПОНЕНТИ
УРОК 21. РЕАКЦІЇ ПРОМІЖНОГО ОБМІНУ РЕЧОВИН, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ В ЦИТОЗОЛІ, НА ПРИКЛАДІ ГЛІКОЛІЗУ
Цілі уроку: розглянути особливості проміжного обміну речовин, проаналізувати механізми гліколізу та їх значення для життєдіяльності клітини.
Обладнання й матеріали: таблиці або мультимедійна презентація “Будова рослинної клітини”, “Будова тваринної клітини”, “Гліколіз”.
Базові поняття й терміни: проміжний обмін речовин, гліколіз, цитозоль, каталіз, ферменти, вуглеводні, глюкоза.
ХІД
І. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Які функції виконує цитоскелет?
2. Які компоненти входять до складу цитоскелета?
3. Які особливості будови цитоскелета дозволяють йому ефективно виконувати свої функції?
4. Навіщо в клітині потрібні центріолі?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Проміжний обмін – процеси перетворення речовин в організмі з моменту їх потрапляння у клітини й до утворення кінцевих продуктів обміну. Окремі компартменти клітини
Одним з найважливіших процесів проміжного обміну є гліколіз. Гліколіз є послідовністю десяти біохімічних реакцій у ході якої глюкоза (С6Н12О6) перетворюється на піруват (С3Н5О3). При цьому утворюються молекули з макроергічними зв’язками – по дві АТФ і НАДН, які надалі використовуються клітиною для задоволення своїх енергетичних потреб. Усі ці реакції відбуваються за участі ферментів.
В аеробних організмів утворений унаслідок гліколізу (аеробний гліколіз) піруват надходить до мітохондрій, де він взаємодіє з киснем з утворенням карбон(IV) оксиду, води й молекул АТФ. В анаеробних умовах (анаеробний гліколіз) піруват у різних організмів може перетворюватися на лактат або етанол. Крім синтезу АТФ процес гліколізу забезпечує клітину матеріалом для створення жирних кислот з довгим ланцюгом.
У гліколізі виділяють три основні етапи. На першому перетворенням піддаються гексози, на другому – тріози, на третьому – карбонові кислоти.
Характеристика гліколізу:
– більшість реакцій оборотні;
– всі метаболіти знаходяться у фосфорильованій формі;
– джерелом фосфатної групи в реакціях фосфорилювання є АТФ або неорганічний фосфат;
– регенерація НАД відбувається під час аеробного гліколізу з допомогою дихального ланцюга. Водень транспортується в мітохондрії за участі переносників (мембрана мітохондрій непроникна для протонів). Під час анаеробного гліколізу регенерація НАД+ здійснюється незалежно від дихального ланцюга. У цьому випадку акцептором водню від НАДН є піруват, який відновлюється в лактат.
Анаеробний і аеробний гліколіз енергетично нерівноцінні. Утворення двох моль лактату з глюкози супроводжується синтезом усього 2 моль АТФ, тому що НАДН, отриманий під час окиснення глицероальдегідфосфату, не використовується дихальним ланцюгом, а акцептується піруватом. Анаеробний гліколіз, незважаючи на невеликий енергетичний ефект, є основним джерелом енергії для скелетних м’язів у початковому періоді інтенсивної роботи, тобто в умовах, коли постачання киснем обмежене. Цікаво також те, Що зрілі еритроцити не мають мітохондрій і також отримують енергію за рахунок анаеробного окиснення глюкози.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Які компоненти входять до складу цитоплазми?
2. Які функції виконує цитозоль?
3. Які особливості цитозолю дозволяють йому ефективно виконувати свої функції?
4. Що утворюється внаслідок реакцій гліколізу?
5. Яке значення гліколіз має для живих організмів?
V. Домашнє завдання
(2 votes, average: 5,00 out of 5)