Тема. Речення. Види речень за метою висловлювання. Звуко-буквений аналіз слів. (Вправи 426-430).
Мета. Узагальнити вивчене про речення, повторити порядок звуко-буквеного аналізу слова, правила перенесення слів із рядка в рядок. Розвивати навички інтонування розповідних, питальних і спонукальних речень (окличних і неокличних), речень з однорідними членами.
Виховувати пошану до рідної мови.
Обладнання: таблиця “Види речень за метою висловлювання”, пам’ятка “Послідовність звуко-буквеного аналізу слова”, підручник, зошит.
Хід
I. Організація класу.
Привітання, побажання хорошого настрою.
II. Планування та мотивація навчальної діяльності.
1. Слово вчителя.
У цій частині уроку вчитель повідомляє, що наприкінці року на учнів очікує урок-гра “Територія рідної мови”, яку облаштують вони самі. У грі потрібно використати всі знання з мови, які вони отримали у початковій школі.
2. Робота в групах “Генератори ідей”.
Учні у групах проводять вправу “Мозковий штурм” для створення зон, які діти хочуть обіграти на “Території рідної мови”.
III. Повторення вивченого матеріалу.
1.
“Любіть красу своєї мови” (Терень Масенко).
– Про красу рідної мови, про те, як необхідно до неї ставитись, писало багато діячів української культури. Прочитайте уривок з вірша Максима Рильського (вправа 426).
– Як ви розумієте вислів плекайте мову?
– Які близькі за значенням слова можна використати замість слова плекайте?
– А що означає вираз пильно й ненастанно політь бур’ян?
– Що у мові є “бур’яном”?
– Які види речень автор використав у своїх поетичних рядках? (Спонукальні і розповідні.)
2. Каліграфічна хвилинка (за вправою 427).
– Які слова-виключення із правила вживання апострофа ви пам’ятаєте? (Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний, цвях, мавпячий, порятунок, рясний, гарячий, буряк.)
3. Опрацювання матеріалу уроку.
1) Звуко-буквенний аналіз слів.
– Прочитайте ще раз поетичні рядки Максима Рильського. Завдання високого рівня: запишіть їх з пам’яті.
Завдання достатнього рівня: каліграфічно перепишіть з книжки.
– Зробіть звуко-буквенний аналіз виділених слів, користуючись пам’яткою Вченого Лиса на с. 198.
– Відшукайте речення з однорідними членами і підкресліть їх. Якою частиною мови вони виражені?
2) Робота зі спонукальними реченнями (вправа 428).
– Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прислів’я.
– Якими видами речень за метою висловлювання вони записані? (Розповідними.)
– Пригадайте, що таке прислів’я, яка у нього мета. (Прислів’я – це короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, повчання.)
– Чи з усіма висновками ви згодні? (Можливо, діти звернуть увагу на те, що не лише у щасті, а й у нещасті люди часто через сильні емоції не можуть приймати розумних рішень.)
– Оскільки кожне прислів’я приховує у собі якусь думку-повчання, то його можна висловити у вигляді спонукального речення, у якому буде сказано, що треба робити або не робити. Перетворіть ці висловлювання у спонукальні речення і запишіть їх.
– Зробіть звуко-буквенний аналіз виділених слів.
IV. Фізкультхвилинка.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота з розвитку мовлення у групах (вправа 428, продовження). Учні об’єднуються у творчі групи (кількість визначає учитель).
– Ми повторили, що таке прислів’я. Тепер давайте пригадаємо, що таке приказка. (Приказка – це короткий сталий образний вислів без висновку, часто є частиною прислів’я.)
– Прочитайте текст вправи 428 і відшукайте тепер в ньому приказки. Запишіть їх.
– Визначте тип тексту і дайте йому заголовок. (Текст-міркування.)
– Поставте запитання до кожної частини тексту.
– Як можна завершити таке міркування? (Наприклад, почати словами “Слово навчило мене…”.)
2. Робота в зошиті.
VI. Підсумок уроку.
– Що ви повторили на уроці?
– Що виявилося для вас несподіванкою?
VII. Домашнє завдання.
1. Вправа 430.1. Із згенерованих ідей для уроку-гри вибрати ті, які діти хочуть втілити.
2. Для тих, хто хоче знати більше: додатково вправа 430.2.
?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)