Розділ 11 НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ
§ 58.Регуляція рухової активності
Соматична нервова система. Будь-яка діяльність людини супроводжується рухами, що забезпечують переміщення в просторі тіла або його частин. Рух є результатом роботи м’язів – згиначів і розгиначів. М’язи працюють не лише в динамічному режимі, але і в статичному (див. § 13) , підтримуючи позу – певне положення тіла в просторі. Це завдання м’язи виконують і під час ходьби, і під час виконання складних рухів, і коли ви спокійно сидите.
У керуванні
Тіла більшості мотонейронів розміщуються в спинному мозку, а їх аксони в складі спинномозкових нервів прямують до всіх скелетних м’язів. Поблизу скелетного м’яза аксон розгалужується, і його закінчення іннервують водночас
Як регулюються рухи? Пригадайте: рефлекторна дуга колінного рефлексу складається всього з двох нейронів – інформація від чутливого нейрона в спинному мозку безпосередньо передається на мотонейрон. Проте спинний мозок регулює і більш складні мимовільні рухи.
Так, випадково наступивши на кнопку, ви в ту ж мить піднімаєте ногу, згинаючи її в коліні (мал. 58.1). По чутливому нейрону, закінчення якого розташовані в шкірі підошви правої ноги, нервові імпульси надходять у праву частину крижового сегмента спинного мозку. У ньому збудження перемикається на два інтернейрони. Один з них є збудливим – він передає нервові імпульси на мотонейрон, який доставляє їх до м’яза-згинача правої ноги, і цей м’яз скорочується. Інший інтернейрон – гальмівний. Він блокує проходження нервових імпульсів до мотонейрона, що іннервує м’яз-розгинач, тому цей м’яз розслабляється. Отже, м’язи правої ноги відповідають на збудження чутливого нейрона двома рефлексами – скороченням згинача і розслабленням розгинача. Як наслідок – права нога згинається. Проте відповідь організму на укол кнопки цим не обмежується: піднімаючи ногу, ви ризикуєте впасти. Що дає вам змогу запобігти падінню?
Мал. 58.1. Схема рефлексів мимовільного згинання ноги:
1 – чутливий нейрон; 2 – інтернейрони; 3 – мотонейрони м’язів – згиначів; 4 – мотонейрони м’язів-розгиначів;
5 – м’язи – згиначі; 6 – м’язи-розгиначі
Нервові імпульси від чутливого нейрона надходять не лише до інтернейронів у правій частині сегмента. Одночасно вони досягають інтернейрона, який прямує до лівої його частини. Через відповідні інтернейрони активується програма дій для лівої ноги: по мотонейрону, який іннервує м’яз-розгинач, приходить команда, що примушує його скоротитися. Водночас мотонейрон, пов’язаний із згиначем, гальмується, і м’яз розслаблюється. Наслідком цих двох протилежних рефлексів є випрямлення лівої ноги, яке дає вам змогу втримати тіло в позі стояння.
Дуги, за допомогою яких здійснюються ці рухи, замикаються на рівні спинного мозку. Складніші рухи регулюються руховими центрами, розташованими в мозочку, стовбурі і корі головного мозку, до яких із спинного мозку надходить інформація про стан м’язів, а від вестибулярного апарата і органів зору – про положення тіла в просторі.
Рухові центри стовбура головного мозку. У стовбурі розташовані нервові центри регуляції пози. У них замикаються дуги рефлексів, що відповідають за її підтримку. По низхідних шляхах від ядер довгастого мозку до мотонейронів надходять команди, які підсилюють скорочення розгиначів і розслабляють згиначі кінцівок та тулуба. Від ядер середнього мозку до цих м’язів ідуть протилежні команди. Одночасні впливи цих ядер на розгиначі й згиначі дають нам змогу підтримувати рівновагу.
Рухові центри мозочка. Програми підтримки пози і програми рухів узгоджуються в мозочку. Він одержує інформацію від центрів регуляції пози, від рухових центрів кори і зі спинного мозку. Мозочок порівнює інформацію від центрів регуляції пози з інформацією про стан виконавців рухів – м’язів, і корегує програми рухів. Завдяки роботі мозочка наші рухи є плавними і точними. Він контролює тонкі рухи рук, рухи мовленевого апарату, жування. У мозочку зберігаються програми рухів, що доведені до автоматизму.
Рухові центри кори великих півкуль розташовані в її руховій (моторній) зоні і пов’язані з мозочком й руховими центрами стовбура мозку. Через них інформація від кори надходить до мотонейронів. Проте від рухової зони кори до мотонейронів стовбура й спинного мозку проходять і прямі нервові шляхи. Ці шляхи перехрещуються на рівні довгастого мозку, тому рухові центри лівої півкулі керують м’язами правої частини тіла, а рухові центри правої півкулі – м’язами лівої частини.
Кора великих півкуль – це головний координатор рухів. У її асоціативних, сенсорних і рухових зонах формуються програми складних довільних рухів, відбувається вибір м’язів-виконавців. Кора відповідає за процес оволодіння новими руховими навичками. За її участю в пам’яті накопичуються програми рухів, які організм може використовувати в майбутньому.