Ресурси

Ресурси – основні елементи виробничого потенціалу, які перебувають у розпорядженні системи та використовуються для досягнення конкретних цілей економічного розвитку. До системи будь-якого рівня включають такі Р.: природні, технічні, технологічні, кадрові, просторові, часові, структурно-організаційні, інформаційні, фінансові та нематеріальні. Серед не речових Р. найважливішими є трудові. За раціональної соціально-економічної політики держави проблеми трудових Р. вирішити відносно нескладно. Тому зупинимось на аналізі речових економічних

Р. В окремій країні та й у масштабі планети обсяги окремих економічних Р. природно обмежені. Так, якщо йдеться про сільськогосподарські угіддя, то із загальної площі земної кулі майже 510 млн м2 (понад 75%) припадає на моря; неоднаковими є природні умови господарювання, обсяги природних копалин тощо. Водночас земля за виваженої аграрної політики та справедливішого суспільного устрою в більшості країн світу може прогодувати 10-12 млрд осіб. Умовно можна говорити і про обмеженість засобів виробництва (так, у розвинених країнах світу в період економічного піднесення залишаються не завантаженими майже 25% виробничих
потужностей) та інших чинників. Отже, обмеженість людських Р. і засобів виробництва зумовлена передусім сутністю (природою) соціально-економічної системи. Про обмеженість можна зі значною умовністю говорити лише стосовно безмежних потреб людини. У цьому разі краще вживати термін “відносна обмеженість Р.”. Водночас справді обмежені в проекції на майбутні кілька десятиліть лише окремі види природних Р. (нафта, газ та ін.). Така обмеженість є абсолютною. Р. поділяють за різними критеріями. Крім особистісного і речового факторів, можна вирізняти також відтворювані та не відтворювані Р. До відтворюваних належать ті, що створюються і відновлюються природою (грунт, водні басейни тощо) та суспільством (засоби виробництва, наука, інформація); до не відтворюваних – корисні копалини, які використовуються як сировина. Водночас існують Р., які спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою (наприклад, трудові Р.). Ще одним варіантом класифікації Р. є їх поділ на природні, трудові, інвестиційні (грошові), наукові та інформаційні. Що стосується інформації, то конструктивним її визначенням, яке допомагає з’ясувати цю проблему, є розуміння інформації як невід’ємної властивості процесів управління в різних системних об’єктах, зокрема економічних. Економічна інформація є матеріальною основою аналізу, планування та управління народним господарством, сприяє передусім прискоренню ухвалення управлінських рішень. Основними видами економічної інформації є фінансова, комерційна, валютна, торговельна, банківська, техніко-технологічна, патентна та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Ресурси - Економічний словник


Ресурси