НАЙПРОСТІШІ
УРОК № 11
Тема. Різноманітність і значення найпростіших.
Мета: ознайомити учнів з різноманітністю найпростіших, розповісти про роль найпростіших в екосистемах і їхнє значення для людини.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність найпростіших, їхню роль в екосистемах і значення для людини.
Базові поняття й терміни: форамініфери, радіолярії, споровики, інфузорії, значення найпростіших.
Тип уроку: Комбінований,
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення питання
Погляньте на крейду, якою пишуть на дошці. Скажіть, чи має вона якийсь стосунок до одноклітинних тварин?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Різноманітність найпростіших
Урок можна починати з розповіді про форамініфери, які утворили поклади крейди. Але більшу увагу треба приділити паразитичним найпростішим.
Розповідь про паразитичні найпростіші має
Багато найпростіших живе в інших організмах, харчуючись за їхній рахунок і завдаючи їм шкоди, це явище називається паразитизмом. Наприклад, у товстій кишці людини може жити дизентерійна амеба. Звичайно вона харчується бактеріями, не завдаючи людині шкоди. Таке явище, коли паразит перебуває в хазяїні, але не шкодить йому, називається носійством. Носій амеб може їх поширювати. Амеби, що виходять із калом назовні, переходять у стан цисти. Цисти в зовнішньому середовищі довго зберігають життєздатність. Якщо нечистоплотна людина випадково перенесе брудними руками цисту на їжу й проковтне її, то в кишечнику амеба вийде із цисти й почне розмножуватися.
За певних умов дизентерійні амеби проникають в оболонку кишечника й починають живитися клітинами крові. Кишечник від цього вкривається виразками й травлення порушується. Це призводить до кривавого проносу. Хвора людина виділяє до 300 мільйонів цист на день. Носійство дизентерійної амеби часто зустрічається й у нашій країні, хоча в гостру форму ця хвороба переходить рідко.
Одна із найбільш небезпечних хвороб, що передається кровососами, – малярія, яка зустрічається у вологих і теплих регіонах планети. На початку XX століття на малярію хворіли сотні мільйонів людей у рік. Збудник малярії – малярійний плазмодій, якого включають у тип Споровики. Переносник малярійного плазмодія – малярійний комар. Статеве розмноження й спороутворення плазмодія відбувається в його тілі, а безстатеве розмноження – у тілі людини. Плазмодії, що проникнули в людину через укус комара, спочатку розмножуються в клітинах печінки, а потім у клітинах крові. Періодично заражені плазмодіями кров’яні тільця руйнуються, і в кров надходить безліч паразитів, які проникають у нові клітини. Саме в цей час людина відчуває напад хвороби.
Знання про те, як розвиваються й розмножуються паразитичні найпростіші, допомагають людині захищатися від спричинених ними хвороб.
Розмову про паразитичних тварин буде продовжено в наступних темах, наприклад, у темі, присвяченій паразитичним червам – гельмінтам.
2. Роль найпростіших в екосистемах і їхнє значення для людини
Найпростіші відіграють важливу роль у природі й житті людини. Вони є харчовою базою для багатьох організмів. Самі ж у водоймах харчуються бактеріями й гниючими речовинами, тобто відіграють роль санітарів. Багато видів служить індикаторами чистоти води. Деякі найпростіші, що мають раковину (морські саркодові), беруть участь в утворенні покладів вапняків і є направляючими копалинами при розвідці нафти й ін. Грунтові найпростіші впливають на грунтоутворюючі процеси.
У той же час відома чимала кількість видів паразитичних найпростіших – збудників важких захворювань людини. Серед найпростіших чимало збудників небезпечних захворювань сільськогосподарських тварин. Установлено, що на малярію хворіє багато птахів, у тому числі домашні – кури, качки, гусаки, у крові яких були виявлені плазмодії. Інші представники споровиків – кокцидії – паразитують у клітинах епітелію кишечнику й печінки кроликів, великої рогатої худоби й домашньої птиці, викликаючи захворювання кокцидіоз, що заподіює істотну шкоду сільському господарству.IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі розглядають малюнки на с. 45, 46 і ознайомлюються з форамініферами й радіоляріями. Потім вони читають текст про малярійний плазмодій на с. 47.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 3, 4 на с. 48.
Робота із зошитом
Виконати завдання в зошиті [3, с, 12″ 13].
V. Самостійна робота учнів
Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 48, при необхідності записують висновки в зошит. Школярі виконують завдання рубрики “Готуємося до тематичного оцінювання” на с. 49, читають висновки на с. 50.
У зошиті [3, с. .14, 15] учні виконують завдання.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати §11, відповісти на запитання 1, 2, 5 після параграфа на с. 48.
У зошиті [3, с. 12, 13] виконати завдання.
БАГАТОКЛІТИННІ. ДВОШАРОВІ ТВАРИНИ
Починаючи із цієї теми, школярі переходять до вивчення багатоклітинних тварин. Вони ознайомлюються із загальною характеристикою й різноманітністю багатоклітинних тварин, типом Губки й типом Кишковопорожнинні, з’ясовують роль кишковопорожнинних в екосистемах і їхнє значення для людини.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)