РОЗКВІТ І ЗАНЕПАД ЄГИПТУ

Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ

§ 12. РОЗКВІТ І ЗАНЕПАД ЄГИПТУ

– Роздивіться фотографії. – Як ви думаєте, навіщо спорудили ці гігантські статуї фараона? Яку ідею вони втілювали?

20-метрові статуї Рамзеса II перед входом до печерного храму фараона в Абу-Сімбелі.

1. Унаслідок яких подій Єгипет став “світовою державою”?

Щоб тримати народ у покорі, завойовувати нові землі, давати відсіч нападникам, правителям Єгипту потрібна була сильна армія. Коштів на її утримання не шкодували. Основою

війська була піхота, озброєна мечами та луками. Від середини II тисячоліття до н. е. єгиптяни почали використовувати у війську коней. Поширення набули бойові колісниці: один воїн правив кіньми, а інший стріляв з лука. Було переозброєно й піхоту – лучники отримали луки та стріли нового зразка. З’явилися бойові сокири. Воїни йшли на битву під прапорами, під звуки сурм та бій барабанів. Було запроваджено військові нагороди: ланцюг, браслет, ордени “Муха” та “Лев”.

Першим фараоном, який здійснив великий завойовницький похід за межі Єгипту, став Тутмос І. Він вийшов на кордони Сирії. Спираючись

на нову армію, фараони прагнули створити велику “світову державу” від Ефіопії до Євфрату.

Від 1504 р. до н. е. до 1483 р. до н. е. володаркою Єгипту була дочка Тутмоса І Хатшепсут – так звали цю правительку. Це був перший в історії випадок утвердження жінки на найвищих щаблях влади. За володарювання Хатшепсут тривало будівництво храмів у Єгипті, розпочате в попередні роки, споруджено грандіозний погребальний храм для самої Хатшепсут, відомий як храм у Дейр-ель-Бахрі.

1. Цариця Хатшепсут. Скульптурний портрет.

2. Заупокійний храм Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі в районі Фів (сучасний Луксор ).

Після смерті Хатшепсут престол посів Тутмос III (1504-1450 pp. до н. е.). Новий фараон вирішив приєднати до Єгипту землі Сирії. Відбулася битва з армією сирійсько-палестинських правителів, що закінчилася перемогою єгиптян. Правителі Сирії були змушені визнати владу фараона. Отже, за Тутмоса III Єгипетська держава досягла вершини своєї могутності: в Азії її кордони сягали річки Євфрат, в Африці – четвертого порога Нілу, з півдня на північ вона розпросторилася на 3200 км.

Наступники Тутмоса III також воювали, захоплювали багату здобич, будували храми. Могутність Єгипту визнали всі тодішні великі держави Вавилон, Хетське царство, Ассирія. Про той час кажуть як про “золотий вік” Єгипту.

Тутмос III.

– Чому єгипетські володарі прагнули нових територій?

1. Роздивіться карту на с. 49. Знайдіть другу єгипетську столицю – місто Фіви, складіть стислу розповідь про її місце розташування. 2. Визначте місце розташування країн, з якими воювали єгипетські фараони, – Нубії, Лівії, Палестини, Сирії. 3. Покажіть кордони Єгипетської держави за Тутмоса III, визначте територіальні межі цих володінь.

Порівняйте скульптурні зображення Хатшепсут і Тутмоса III на с. 64. Чи можна твердити, що в скульптурах прагнули втілити реальні риси зовнішності цих володарів? Відповідь обгрунтуйте.

1. Єгипетські найманці – нубійські воїни-лучники. Фігурка з гробниць єгипетських вельмож. Близько 2000 р. до н. е. 2. Єгипетське військо. Близько 2800 р. до н. е.

1. Роздивіться ілюстрації. Якою зброєю споряджене єгипетське військо? 2. Яку роль на війні відігравали колісниці? 3. Поміркуйте, які якості притаманні найманому війську. У яких ситуаціях воно було надійним, у яких – ні? 4. Чому на малюнку з рельєфу (3) на першому плані зображено не військо, а фараона?

Малюнок одного з рельєфів Карнакського храму (Фіви), на якому зображено захоплення військами Рамзеса II фортеці Дапур. Ліворуч колісниця фараона Рамзеса, який стріляє в супротивників. На голові царя – блакитний бойовий шолом, на шиї – намисто. Праворуч – фортеця в облозі, зі стін якої падають захисники, вражені стрілами єгиптян. Унизу зображено синів Рамзеса, які змагаються із супротивниками, далі ще чотири сини керують облогою.

2. Чому фараона Рамзеса II називають воїном та будівничим?

Слави воїна зажив фараон Рамзее II (1301-1234 pp. до н. е.). Він виступив проти грізного суперника – Хетського царства. Хети володіли секретами виготовлення заліза й були уславленими воїнами. Набуваючи могутності, Хетське царство почало зазіхати на володіння Єгипту.

У 1296 р. до н. е. біля міста Кадеш (сучасна Сирія) розгорілася битва. Війська фараона були розбиті, а сам Рамзее II дивом урятувався від загибелі. Битву біля Кадеша вважають однією з найдавніших в історії, про перебіг якої збереглися точні відомості в писемних джерелах та зображеннях на стінах храмів. Через 16 років безперервних війн між хетами та Єгиптом було укладено одну з перших в історії людства мирних угод, згідно з якою противники поділили Сирію та Палестину.

Крім військових справ, Рамзее II опікувався ще й будівництвом. За наказом фараона було споруджено нову столицю Пер-Рамзес (“Дім Рамзеса”). Рамзес опікувався будівництвом багатьох храмів у самому Єгипті та в підвладній Нубії. Ви вже дізналися, що біля нільських порогів в Абу-Сімбелі (Північна Нубія) постав дивовижний печерний храм. Зали, колони, статуї – усе було витесано в скелі. Перед входом у храм височать 20-метрові статуї Рамзеса II. На стінах цього храму викарбувано поему, що прославляє подвиги й хоробрість фараона в битві з хетами біля Кадеша. Той самий текст було викарбувано й на стінах інших храмів. Так Рамзес II зажив безсмертної слави, увійшовши в історію як символ єгипетської могутності.

1. Рельєф із зображенням Рамзеса II з Мемфіса.

2. Настінне зображення дружини Рамзеса II – цариці Нефертарі з її гробниці.

– Про що, на вашу думку, свідчить подібне зображення?

– Що хотів повідомити нащадкам автор рельєфу?

1. У 1296 р. до н. е. біля міста Кадеш відбулася битва між Єгипетським та Хетським царствами. Скільки минуло років від утворення Давньоєгипетської держави до цієї битви? 2. Роздивіться карту на с. 49. Якими країнами пролягав шлях воєнних походів Рамзеса II до північних кордонів Хетського царства? 3. Яких успіхів доеягли єгиптяни в господарстві? Коли й чому Єгипет занепав?

Найбільшим господарським досягненням єгиптян стало освоєння родючих земель у північно-східній частині Лівійської пустелі – Фаюмського оазиса. Єгипетські землероби навчилися застосовувати рало, а ремісники опанували секрети виробництва бронзи та виготовлення кольорового скла. За надзвичайну коштовність єгиптяни вважали залізо: вони не вміли його видобувати, а знайдені шматки метеоритного заліза оздоблювали золотими оправами й носили як прикраси.

Єгиптяни одомашнили верблюдів, що полегшило торгівлю та дало змогу перевозити вантажі пустелею. Торгівлю в Єгипті контролювали фараони та храми. Тому купців у країні не було. За гроші використовували срібло – шматки масою 91 г.

Одним з останніх відомих фараонів був Рамзес III. Він провів реформу армії, поділив усе населення країни на групи призовників та набирав найманців із сусідніх земель. Проте Рамзес III не зміг покласти край суперечкам між військовою знаттю та жерцями. Чвари переросли в змову, внаслідок якої фараона було вбито. По смерті Рамзеса III ситуація невпинно погіршувалася. Чиновники не виконували наказів правителів, відверто крали гроші з державної скарбниці. Фараони нікому не довіряли й набирали охоронців навіть із піратів. Близько 1050 р. до н. е. Єгипетська держава розпалася на дві частини: на півдні правили жерці Амона, на півночі – фараони з лівійських найманців. Єгипет утратив могутність і став легкою здобиччю для сусідніх держав. У середині 1 тисячоліття до н. е. країна остаточно втратила незалежність.

Оазис – ділянка пустелі, вкрита рослинністю.

Реформа – зміна, перетворення.

Зображення Рамзеса III з його гробниці в Долині царів.

– Які особливості суспільного та господарського життя Давнього Єгипту призвели до втрати фараонами їхньої могутності?

Оцініть себе

1. Коли Єгипетська держава досягла найбільшої могутності? У першій чверті якого століття загострилося суперництво Рамзеса II з володарями Хетської держави?

2. Якою була територія Єгипетської держави за часів найбільшої могутності? Назвіть країни, з якими воювали єгипетські фараони.

3. Чому фараона Тутмоса III вважають засновником “світової держави”?

4. Якими справами уславився Рамзес II?

– Доведіть, що доба правління фараонів Тутмоса III та Рамзеса II була періодом розквіту Єгипетської держави. Обгрунтуйте або спростуйте думку, що однією з основних причин занепаду Єгипту є виснаження держави внаслідок боротьби за владу між фараонами та жерцями.