ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ
4.3. Щільність популяцій
З чисельністю популяції нерозривно пов’язана її щільність. Під Щільністю (густотою – у рослин) розуміють Середню кількість особин (або біомасу), яка припадає на одиницю площі або об’єму (на 1 м2, на 1 га, в 1 мм2 тощо). Не треба плутати поняття чисельність і щільність. Для прикладу: чисельність популяції бука на всій її території становить 1,5 тис. дерев при щільності 150 дерев на 1 га; щільність риби – 200 кг на 1 га поверхні
Окремо слід виділити поняття мінімальна, максимальна, середня і екологічна щільність популяції.
Мінімальна щільність особин на даній території не може забезпечити подальший ріст популяції, оскільки не створює необхідних умов для їхнього розмноження та можливостей для існування популяції в межах певної екосистеми.
Максимальна щільність – така кількість особин, яку екосистема не може підтримувати через нестачу території і кормових ресурсів.
Середня щільність – середня кількість особин (біомаси), що припадає на одиницю (об’єм) всієї території
Щільність визначає насиченість території представниками даного виду. Особливо важливо знати, збільшується чи зменшується щільність, що визначає напрям розвитку популяції, від чого залежить її існування.
Отже, поняття чисельність і щільність популяції чітко розмежовані: 100 дерев можуть рости на площі 1 га – це невисока щільність; 100 дерев на 0,5 га – це вдвічі більша щільність.
Із збільшенням чисельності щільність популяції зростає. У випадку, коли є вільна територія для розселення, щільність може навіть знижуватись. Таке явище в природі спостерігається часто, кожна жива істота намагається вижити і покращити умови свого існування, а кожен вид – розширити свій ареал.
Оскільки склад популяції зумовлюється не випадковою комбінацією особин, а певними взаємозв’язками виду з навколишнім середовищем, визначають також Екологічну щільність. Вона виражається Числом особин (або біомасою) На одиницю доступної для заселення частини території (чи об’єму).
Середня і екологічна щільність нетотожні і характеризують різні стани популяції. Зі зміною розмірів території популяції при одній і тій же чисельності особин, щільність її змінюється. На основі порівняння середньої і екологічної щільності риб у зв’язку зі зміною умов середовища і циклом розмноження лелеки в національному парку Еверглейдс (Флорида) Коль (1964) встановив, що середня щільність дрібних риб зі зниженням рівня води зменшується. Екологічна щільність їх зростає, оскільки скоротилась площа водного дзеркала,
І число риб на одиницю водної поверхні водойми збільшується. Лелека виступає як хижак, що живиться рибою. Тому він приурочує відкладання яєць до часу найвищої екологічної щільності риб, щоб полегшити годування пташенят.
При вивченні популяційної щільності необхідно враховувати екологічний стан її середовища на момент дослідження.
Від щільності популяції залежить вплив її на екосистему, незалежно від того, з яких представників складається популяція. Якщо один дикий кабан, зубр, лось припадає на кілька гектарів лісу, це не завдасть йому суттєвої шкоди. Декілька особин цих видів на 1 га є небажаними.
Щільність популяції дуже мінлива, але її ріст обмежений. Існують верхні і нижні межі числа особин, зумовлені розмірами живих істот, їхнім способом життя та резервом кормів. Наприклад, у лісі може жити в середньому 100 птахів на 1 га, 20 тис. грунтових членистоногих на 1 м2 і лише 10 дощових черв’яків на 1 га. Верхня межа щільності визначається трофічними зв’язками і потоком енергії в екосистемі. Нижня межа щільності становить таку мінімальну кількість особин певного виду, яка забезпечує гомеостаз у стабільних екосистемах і можливість існування в ній даної популяції.
Отже, важливо при вивченні популяції в певних екосистемах (біогеоценозах) враховувати їхню максимальну і мінімальну щільності.
Точно визначити щільність популяції важко у зв’язку з тим, що особини на її території часто розподілені окремими групами, нерівномірно.
Це однаково стосується рослин і тварин. Щодо останніх, то значну трудність становить і той факт, що тваринам властивий рухомий спосіб життя і міграція з однієї популяції в іншу.
У таких випадках визначають Відносну щільність. Показники відносної щільності широко використовують для популяцій великих тварин і наземних рослин. Такі дані необхідні для щорічного регулювання полювання на водоплавних птахів, промислових звірів, можливостей і норм лісозаготівлі тощо.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)