Розділ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Урок 38 . Сім’я в соціальній структурі суспільства
Мета: актуалізувати та узагальнити знання учнів щодо поняття “сім’я”, розкрити ознаки сім’ї як соціальної ланки суспільства; виховувати повагу до родини, розвивати вміння аналізувати факти та робити висновки, навички спілкування, правильної поведінки в сім’ї.
Тип уроку: комбінований урок.
Форма проведення: евристична бесіда, розв’язання проблемної ситуації.
Обладнання: сімейні фотокартки, альбоми, учнівські презентації
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Перевірка домашнього завдання
1. Індивідуальні завдання за картками з теми: “Соціальна структура суспільства”.
2. на дошці відтворюються пропущені стовпчики таблиці “Соціальна структура суспільства”.
3. Виступ 2-3-х учнів з повідомленнями “Сім’я як соціальна ланка суспільства”.
4. Презентації “Моя сім’я”. Виставка сімейних фотографій.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Проблемна ситуація
Учитель. Мати та дочка готуються
1. Чи згодні ви з позицією дочки?
2. А що для вас є сім’я?
3. Яке місце посідає сім’я в суспільному житті? Доведіть, що сім’я – це соціальна ланка суспільства.
4. Чи існують правила поведінки в сім’ї? Назвіть їх.
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя
Сім’я – це група людей, пов’язаних кровним рідством та шлюбними зв’язками з метою спільної діяльності й виховання дітей. Вона будується на повазі одне до одного й шануванні предків. Членів сім’ї об’єднують спільна праця та побут. Древньогрецький філософ Платон розповідав про андрогінів, які складалися з чоловічого та жіночого начала й могли сперечатися з богами. Бог Зевс прогнівався й поділив андрогінів на чоловіків і жінок. Ще й досі люди шукають свою “половинку”. Одним із факторів, притаманним сім’ї, є процес спілкування. Існують також правила спілкування в сім’ї.
У визначенні поняття менталітету вчені певну роль відводять так званому несвідомому, тобто глибинним підвалинам людської психіки, і зазначають, зокрема, що особисте несвідоме значною мірою формується під впливом переживань у ранньому дитячому віці, які істотно впливають на загальне ставлення до життя та інших людей. Родинне середовище, типи взаємин дитини з батьками, братами й сестрами, іншими членами сім’ї зумовлюють формування певних рис характеру майбутньої дорослої людини, що обов’язково виявляється в специфічній поведінці, в оптимістичному чи песимістичному світосприйнятті, в егоїзмі чи альтруїзмі, у ставленні до керівника й підлеглих, авторитетів і влади, до приятелів і жінок, дружини і дітей тощо. Тобто вплив культури на індивідуальний характер, на ментальність і вдачу людини здійснюється в ранні роки через сім’ю, яка відтворює культурне середовище етногрупи. Те, що є спільного в способі родинного виховання, формує певні риси менталітету. Це спільне не вичерпується конкретними вказівками й порадами. Воно виявляється переважно в традиціях і нормах даної культури, що їх персоніфікують батьки, зі своєрідного сімейного стилю життя в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом свого життя. Пізніші культурні впливи стосуватимуться здебільшого поверхні психіки. З цього погляду менталітет постає продуктом даної культури і водночас, персоніфікуючи її, є носієм, продовжувачем культурних традицій і норм поведінки в наступних поколіннях.
Завдання учням по групах
– 1-а група. Скласти правила та норми спілкування в сім’ї.
– 2-а група. Розповісти про зміст та форми спілкування в сім’ї.
– 3-я група. Визначити особливості життя української родини.
– 4-а група. Указати на роль батька й матері у вихованні національних рис характеру.
– 5-а група. Ідея рівності в українській родині: визначити позитивний і негативний бік рівності.
Виступ представників кожної групи із розв’язанням завдання.
V. Закріплення нового матеріалу
Робота в групах
Учитель пропонує учням скласти “сімейні діалоги” й продемонструвати їх за ролями.
– 1-а група. Дає оцінку ситуації, що була продемонстрована, визначає проблеми.
– 2-а група. Виступає експертами з розв’язання визначених проблем.
VI. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями
1. За якими ознаками можна визначити групу людей як сім’ю?
2. Яким було ставлення до сім’ї в історичному минулому українського суспільства? Чи змінилося воно сьогодні?
3. Чи є різниця у ставленні до сімейних відносин за національними, географічними, політичними, економічними ознаками?
4. Розповісти про форми та зміст сімейного спілкування. Як впливає телефонне спілкування на сімейні стосунки?
5. Як ви самі можете покращити стосунки в сім’ї? Запропонуйте одноліткам свої “рецепти” доброго сімейного спілкування.
VII. Домашнє завдання
Знайти вислови про сім’ю видатних українських і зарубіжних авторів, народні прислів’я та приказки, записати їх до зошиту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)