СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Основні види складнопідрядних речень
Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними
Підрядні З’ясувальні частини розкривають, пояснюють чи доповнюють зміст слова в головній частині, від якого вони залежать, і відповідають на різні відмінкові питання іменників. Говорять, Що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє каміння проймають (Леся Українка). Не пам’ятаю гаразд, Що тоді творилося зо мною (Панас Мирний). Щоранку Миколка вибігав у садок подивитись, Як там росте трава (М. Вінграновський). Батько
Підрядна з’ясувальна частина приєднується до головної за допомогою сполучників Що, щоб, наче, ніби, чи, Як та сполучних слів Хто, що, який, чий, котрий, як, де, куди, звідки, скільки, чому, коли. Дід говорить, що так співають лебедині крила (М. Стельмах). Сам Бог не хоче, Щоб ми були разом (У. Самчук). Здавалось, Ніби то порався не чернець, а якась тінь… (І. Нечуй-Левицький). Питає лютий, Чи ти добре взутий (Народна творчість). З високої вежі вівчарику видко, Як Котяться хвилі лиманові швидко (Леся Українка).
Підрядні з’ясувальні частини залежать переважно від дієслів у головній частині, які позначають процеси мовлення, мислення, волевиявлення, сприймання, різні почуття, внутрішній стан тощо й вимагають додаткового з’ясування, пояснення підрядною частиною (Говорити, розповідати, запитувати; думати, розуміти, знати, уявляти; хотіти, прагнути; дивитися, слухати, чути; відчувати, жаліти, любити та ін.). Рідше підрядні з’ясувальні частини залежать від прислівників, прикметників і дієприкметників, що виступають присудком у головній частині або головним членом односкладної головної частини (Відомо, треба, видно, ясно, добре, певний, байдужий, задоволений та ін.). Гнат Не питає, Куди вона йде (У. Самчук). Він почав Розуміти, що таке втома (І. Багряний). Слухали, чи не йде ще хто (І. Багряний). Треба, щоб люди з найбільшим почуттям небезпеки остерігалися хвали (Т. Осьмачка). І як Добре, що воно не потрапило в полон до степовиків (В. Малик). Я Щаслива, що я душею визволяю душу (Леся Українка).
Зверніть увагу!
1. Підрядні з’ясувальні частини зі сполучником щоб слід відрізняти від підрядних мети зі сполучником Щоб. Підрядна з’ясувальна частина пояснює слово (дієслово, прислівник, прикметник) у підрядній частині й відповідає на відмінкові питання іменників, а підрядна частина мети пояснює головну частину в цілому й відповідає на питання Для чого? з якою метою? Наприклад, у реченні Князь Всеволод наказав гридневі, Щоб Відпустили хлопця (В. Малик) з’ясувальна підрядна частина (Наказав що?); у реченні Я воскрес, Щоб із вами жити під шаленством весняних злив (В. Симоненко) підрядна частина мети (Я воскрес для чого?).
2. Підрядні з’ясувальні частини зі сполучними словами Де, куди, звідки, коли слід відрізняти від підрядних місця й часу із цими сполучними словами і сполучниками. Підрядні місця й часу мають не з’ясувальне, а обставинне значення й відповідають не на відмінкові питання, а на питання обставин (де? куди? звідки? коли? до якого часу?).
Порівняймо підрядні з’ясувальні й підрядні обставинні (місця, часу) частини.
Гнат не знає, Де подіти радості (У. Самчук) – Не знає чого? – де подіти радості. Де Любов у хаті, там люди багаті (Народна творчість) – Люди багаті де? – де любов у хаті. Куди ми йдемо, я сам не знаю (М. Коцюбинський) – Не знаю чого? – куди ми йдемо. Я піду, Куди веде мене доля, і буду до кінця життя дбати про твоє добро! (І. Франко) – Я піду куди?- куди веде мене доля.
А він сидів, заплющивши очі, і ждав, Коли вгамується цей шал (В. Малик) – Ждав чого?- коли вгамується цей шал. Сонце вже геть схилилося з полудня, Коли з високого верха в тухольську долину спускалося знайоме нам ловецьке товариство під проводом Максима Беркута (І. Франко) – Сонце схилилося коли?- коли… спускалося… товариство.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)