Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років
4. Соціальне та економічне становище населення.
Більшість етнічних і політичних українців підтримувала розбудову незалежної держави з огляду на створення широких можливостей для самостійного господарювання й забезпечення високого рівня життя. Однак економічна криза, пов’язана з переходом до ринкової економіки, спричинила соціальні проблеми.
Середній показник поточного споживання (харчування, транспорт, послуги, ліки, житло) у СНД
Для людей стало недоступним придбання товарів тривалого вжитку (телевізори, холодильники, пральні машини тощо). Уведення в дію житла в 1993 р. відповідало рівню середини 1950-х років.
Набирало швидких темпів масове збіднення населення: якщо в 1992 р. за межею бідності перебувало 11 % населення, то у 2000 р. – понад 80 %.
Історичний факт
За міжнародними стандартами розрізняється межа малозабезпеченості та межа бідності. Малозабезпеченість визначається сумарною вартістю послуг і товарів, що задовольняють фізіологічні та соціально-культурні потреби людини. Межа бідності визначає мінімальне задоволення лише життєво важливих потреб. За даними досліджень, третина громадян (майже 17 млн осіб) на межі тисячоліть мала загальний рівень споживання на 10 % нижчий, аніж межа фізичного виживання.
Заробітні плати працівників не рятували їх від збіднення. Так, на початку 1993 р. середньомісячний прибуток на одну особу в Україні становив лише 15 дол. США. Для порівняння: у Сербії – 40 дол., Польщі -. 150, Туреччині – 300, Словенії – 400, Португалії – 500, США – 1500 дол.
Сумною реалією тих років стало безробіття. Його масштаби важко визначити через те, що офіційні органи приховували справжні статистичні дані.