Співвідношення звуків і букв. Звуковий запис слова. Склад

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

§ 26. Співвідношення звуків і букв. Звуковий запис слова. Склад

1. Скільки голосних і скільки приголосних звуків в українській мові?

2. Скільки букв в українському алфавіті?

3. Пригадайте, яке звукове значення мають букви я, ю, є, ї.

Звуки мовчання м письмі позначаються буквами. У більшості випадкі В Один звук передасться однією буквою.

Наприклад, у слові клас звуки [к], [л], [а], [с] передаються на письмі відповідними буквами: к, л, а, с.

Проте є випадки, коми повної відповідності між звуками

1) буква ь (м’який знак) жодного звука не позначає. Її вживають на письмі, щоб в о казати м’якість попереднього приголосного звука заметіль, корінь;

2) буквою щ позначаються два приголосні звуки: щастя [шчас’т’а], дощ [дошч];

3) звуки [дж],[дз] джміль, дзеркало.

271. Запишіть слова у два стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких різна кількість букв і звуків.

Горлиця, зграя, злість, усмішка, пуща, дерево, клітка, охолоджений, радість, п’ять.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте продовження прислів’я: “Без

272. Запишіть слова у три стовпчики: а) ті, в яких однакова кількість букв і звуків; б) ті, в яких букв більше, ніж звуків; в) ті, в яких звуків більше, ніж букв.

Острів, здивованість, подзвонити, олія, стріха, щедрий, проводжати, хата, ягня, грім, якір, родзинка, щока, поведінка, оголосять, воджу, людина, тюль.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв слів прочитаєте початок прислів’я: “… ходити”.

273. Прочитайте вірш Юрія Рибчинського. Випишіть слова, в яких звуків менше, ніж букв.

Мова, наша мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова, наша мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

А для мене, мово,

Ти – мов синє море,

У якому тоне

І печаль, і горе.

Ю. Рибчинський

274.1. Прочитайте прислів’я і приказки. Випишіть слова, в яких є букви, що позначають два звуки.

1. Праця майстра величає. 2. Щоб рибу їсти, треба у воду лізти. 3. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – сльози ллють.

4. Правда суду не боїться. 5. Згода дім будує, а незгода руйнує. 6. Щире слово краще від золота.

II. Виконайте синтаксичний розбір третього речення.

Сполучення букв д і ж, д і з не завжди передають один звук [дж], [дз]. Букви д і ж, д і з передають окремі звуки [д] і [ж],

275. Запишіть слова. Підкресліть ті з них, у яких д і ж, д і з позначають різні звуки.

Дзеркало, раджу, джерело, віджимати, відзначити, дзвінок, джура, гедзь, гринджолята, відзвук, джем, піджарювати.

Як робити звуковий запис слова

1. Візьміть слово у квадратні дужки.

2. Записуючи слово у квадратних дужках, букви, якими позначаєте звуки, між собою не з’єднуйте.

3. Поставте у слові наголос.

4. Біля м’яких приголосних ставте значок (‘), а біля пом’якшених (‘).

5. Над звуками зверху ставте дужку.

6. Подвоєння букв позначте двокрапкою [:].

Виконуючи звуковий запис слова, записуйте звуки, а не букви: [молод’ба].

276. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Зробіть звуковий запис слів першого речення.

На каникулах я всегда уезжаю в деревню к дедушке. Дедушка у меня лесник. Он много знает о жизни растений и животных. От де душки я научился разбираться в хитростях природы (3 журналу).

277. Спишіть вірш Ліни Костенко. Зробіть звуковий запис виділених слів, визначте в них кількість букв і звуків. Поділіть слова на склади.

Дощ полив, і день такий полив’яний.

Все блищить, і люди як нові.

Лиш дідок старесенький, кропив’яний

Блискавки визбирує в траві.

Л. Костенко

У слов І стільки складні, скільки в ньому є голосних звуків.

Наприклад: жи-то, пше-ни-ця, осінь, ба-га-то по-вер-хо-вий.

До складу може входити або тільки голосний: О-ля, або голосний з одним приголосним: пра-во-пис, або голосний з кількома приголосними: склад, банк.

За кількістю складів слова бувають односкладові: піч, стіл; двоскладові: баш-та, сті-лець; не-без-печ-но, до-по-ма-га-ти, слу-ха-ти.

278. Прочитайте поділені на склади слова і вкажіть, на який звук (голосний чи приголосний) закінчується кожен склад.

Лі-то-пис, твор-чість, го-ло-ва, ліс, гол-ка, лі-си, під-пи-ра – ти, твір.

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим: кни-га, мо-ре.

Склад, що закінчується на приголосний звук, ,називається закритим: мор-ський, вій-сько, май-стер.

279. Прочитайте. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Вертикальними рисками поділіть виділені слова на склади.

ХЛЕБ РАСТЕТ

Кругом деревни поля еще голые. А одно поле – будто зеленой краской залито. Такое яркое, веселое, праздничное.

Мама сказала: “Это хлеб растет”.

Зеленые ростки, как родные братья, кустиками торчат. Когда же они успели вырасти? Мама объяснила, что это озимый хлеб. Его сеяли прошлой осенью.

Потом его снегом укрыло. Над полем вьюги свистели. А хлеб терпел.

Но вытерпел хлеб, дождался весны. Ожил, начал расти. Какой же он красивый! (З журналу).

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: ха-та, хво-рий.

Односкладові слова не переносяться: хліб, сіль, гай.

Одна буква при переносі не залишається і не переноситься.

Слова з подвоєними приголосними, як гілля, знання, рілля, життя, волосся, можна при переносі розривати і так: гіл-ля, знан ня, ріл-ля, жит-тя, во-лос-ся, і так: гі-лля, зна-ння, рі-лля, жи-ття, воло-сся.

280. Спишіть слова, показавши можливий перенос рисочкою. Підкресліть слова, що не переносяться.

Сьогодні, фотокор, будівництво, срібний, стіл, очі, мати, їду, озеро, щасливий, надсилає, міськрада, Зоя, Юрій, шия, садочок, приїзд, вим’я, алея.

Не можна розривати:

1) сполучення йо, звуки [дж], [дз]: ра-йон, си-джу, гу-дзик, але: під-жарити, над-звичайний;

2) складноскорочені слова, прізвища з ініціалами, дати тощо: США, Т. Г. Шевченко, 2005 р.

Не можна переносити в наступний рядок м’який знак, апостроф, знак переносу, розділові знаки (крім тире): кіль-це, бур’-ян.

281. Спишіть слова, поділяючи їх для переносу. Підкресліть ті слова, які не можна переносити.

Стан, трава, розпитати, АН-70, пташка, гарний, навколо, промисловість, значний, переповідати, І. Франко, Мар’яна.

282. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Зробіть звуковий запис виділених слів.

1. Лісове джерельце має добре серце всім дає водиці звірятку і птиці дереву травині квітці і людині (М. Чепурна). 2. Рости барвінку мій хрещатий (М. Рильський). 3. Ти в моїх мріях ти в моїй пісні батьківська земле моя (Д. Луценко).

Зв’язне мовлення

ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ТВАРИНИ

1. Назвіть відомі вам стилі мовлення.

2. Які є типи мовлення?

3. Які типи мовлення використовуються в художньому творі?

У художніх творах три типи мовлення тісно пов’язані між собою. Розповідь може містити опис. Роздум створюється засобами розповіді й опису. А в описі переплітаються елементи розповіді та власне опису.

283.1. Прочитайте. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання.

Того ранку ти сидів у шелюзі над річкою. Вода сивіла молодесеньким дзеркалом, а на його поверхню наче хтось подихав: то хмари з високого неба видивлялись у дзеркалі на свою вроду.

Враз поплавець сіпнувся – і вже за хвилю ти, десятирічний, знімав із гачка своєї вудочки чималенького підлящика.

Поки дістав із сірникової коробки свіжого черв’яка, поки начепив його на гачок і закинув вудку, поки обернувся – й очам не повірив: із шелюги вийшло лисеня й тепер підкралося до риби. Ти спершу хотів закричати погрозливо, щоб наполохати хитрого злодюжку, та стримало щось. Напівобернувшись, стежив, як лисеня, витягнувши продовгасту мордочку, скрадливо переставляє лапками, як видовжило шию, а спину ледь-ледь опустило до землі.

Яке воно було, це лисенятко? Оченята поблискували круглими тривожними горішками, а тьмаво-каштановий писок його аж наче посвічувався, принюхуючись до повітря.

Лисеня вмить сподобалося, й тепер ти хотів побачити тільки одне: як підкрадеться до риби, як ухопить її в зуби, як тікатиме.

Голодний маленький пройдисвіт із випуклими оченятами й прищуреними вухами вже був зовсім близько, та вмить під ліктем у тебе тріснула галузка, й лисенятко відскочило назад (За Є. Гуцалом).

1. Яка тема тексту?

2. Чому розповідь ведеться від другої особи?

3. Як описано лисеня?

4. Який момент розповіді зображено на малюнку? Яким ви уявляли хлопчика, читаючи уривок з оповідання, і яким його показав художник?

5. Знайдіть у тексті слова з вивченими орфограмами.

II. Складіть план до тексту. Перекажіть його від третьої особи.

У ЗАМЕТІЛЬ

Мете метелиця, мете,

Завіяла поріг.

На білу постіль снігову

Зимовий вечір ліг…

Дві мами тихо гомонять,

Схилившись до стола.

Ось фотографію якусь

Одна із мам взяла.

І тепла посмішка за мить

Уста торкнула їй:

-Дивись: і тут вони удвох –

Твій Гнат та мій Андрій.

-Як личить їм нова шинель!

А браві! А стрункі!

-Ой, помужніли хлопчаки!

Ой, виросли синки!..

…А хлопці, про яких іде

Розмова в цій порі, –

Стоять в негоду, в заметіль

На чатах до зорі.

Несуть бійці-молодики

Цю варту нелегку…

Вночі і вдень,

Вночі і вдень

Кордони – на замку!

Спокійно спіть,

Живіть в добрі,

Дорослі та малі.

І ви, дбайливі матері,

В зав’юженім селі…

Л. Компанієць

1. Що ви знаєте про Збройні сили України?

2. Хто з ваших рідних, знайомих служить у Збройних силах України? Розкажіть про нелегку професію військового.

3. У яких військах несуть службу герої вірша? Як змінилися юнаки?

4. Зробіть звуковий запис виділених слів.