Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
§ 20. Кримінальне право
2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину.
Уявіть, що громадянин вирішив убити людину. Йому потрібно купити зброю, з’ясувати місця можливого перебування жертви, передбачити шляхи відступу після скоєння злочину. Крім того, він має приїхати на місце події, зробити постріл і спробувати непомітно зникнути. Чи буде нести відповідальність ця людина, якщо вона не встигне довести заплановане до кінця?
Злочин може бути закінченим або незакінченим.
Особа, яка скоює злочин, підлягає кримінальній відповідальності навіть тоді, коли вона не встигла закінчити почату справу. Якщо злочин не доведено до кінця з причин, які не залежать від волі злочинця, він нестиме відповідальність за злочинні дії. Суд, призначаючи йому покарання, ураховує, що шкідливі наслідки не настали, і, залежно від стадії, на якій припинено злочин, призначає більш м’яке покарання.
Ознайомтеся з витягом із Кримінального кодексу України. Висловіть свою думку щодо справедливості й доцільності наведених норм. Принципово іншою є ситуація, коли правопорушник припиняє скоєння злочину сам, за власним рішенням відмовляється довести до кінця заплановане, хоча має змогу продовжувати злочинну діяльність. У цьому випадку має місце добровільна відмова від скоєння злочину, і закон звільняє його від відповідальності (наприклад, найманий убивця відмовляється від виконання замовлення, побачивши, що жертвою є дитина).