Культурологічний словник
СТАВРОПІГІЯ (від грец. хрест і стверджую або вбиваю) – право духовних закладів установ (монастирів, інститутів) на особливу самостійність у діяльності. Ставропігійні монастирі керувалися не єпархіальними архієреями, а безпосередньо патріархом і користувалися особливими привілеями. Назва “ставропігійний” означала, що хрест у цих закладах (монастирях) встановлювали патріархи. Хрест ставився за святою трапезою (престолом) і прикрашався коштовностями.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)СТАВРОПІГІЯ - Культурологічний словник
Схожі записи:
АВУАРИ Культурологічний словник АВУАРИ (від франц. avoir – майно) – 1) Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2)...
ТОТАЛІТАРИЗМ Культурологічний словник ТОТАЛІТАРИЗМ (від франц. total – повний, цілковитий) – поняття, що означає політичну (державну) систему, яка здійснює або прагне здійснювати під тим чи тим...
МУЛЯЖ Культурологічний словник МУЛЯЖ (франц. moulage, від mouler – формувати, відливати форму) – зліпок з гіпсу, глини, воску чи парафіну, точна форма предмета (напр., скульптур, архітектурних...
ЕКСПЕРТИЗА Культурологічний словник ЕКСПЕРТИЗА (від лат. expertus – досвідчений) – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі знань, у т. ч. педагогіці...
БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ Культурологічний словник БАНКНОТНО-МОНЕТНИЙ ДВІР НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ – спеціалізоване підприємство Національного банку України, яке друкує паперові гроші, цінні папери, карбує монети. До 1996 p. –...
АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи...
КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона...
ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ Культурологічний словник ПРОВІДЕНЦІАНОЛІЗМ – теологічне розуміння причин суспільних подій як прояву волі Бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру Бога (провидіння)....
ОРДАЛІЇ Культурологічний словник ОРДАЛІЇ – “божий суд” – певне випробовування, за допомогою якого нібито встановлювали судову істину. Спочатку поняття пов’язувалося з уявленням про божество, яке все...
СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник СИНХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. synchromos – одночасний) – порівняння матеріалів різних племен, народів, націй, що одночасно існували на різних (сусідніх або віддалених) територіях....
ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
ПОЛІТИЧНИЙ Культурологічний словник ПОЛІТИЧНИЙ – 1) Пов’язаний з політикою. 2) Державний, суспільно-правовий; п. лад, п. устрій – форма організації державної влади у країні....
ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво...
БАТАЛЬНИЙ ЖАНР Культурологічний словник БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle – битва) – жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя....
БУДДА Культурологічний словник БУДДА (санскр. Буддха, букв. – просвітлений) – у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали...
ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що...
ЕТАЛОННА ГРУПА Культурологічний словник ЕТАЛОННА ГРУПА – група, система поглядів якої використовується діючою особою як система еталонів....
ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається...
МОТИВАЦІЯ Культурологічний словник МОТИВАЦІЯ (франц. спонука) – спонукання, яке спричиняє активність організму і визначає її спрямованість. М. – система мотивів, яка визначає конкретні форми діяльності або...
КУЛЬТУРА СВІТОВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА СВІТОВА – це вікова сукупність культур цілісного світу, що визначається власною системою загальнолюдських цінностей і залежно від умов розвитку конкретизується і розгалужується...
ПАРЦЕЛЯЦІЯ Культурологічний словник ПАРЦЕЛЯЦІЯ (від франц. parcelle – частина) – поділ землі на окремі ділянки....
ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА Культурологічний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА – процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства....
БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера....
ЕТНІЧНИЙ Культурологічний словник ЕТНІЧНИЙ (від грец. ethnikos – народний) – той, що стосується або належить до якогось народу, його традицій, духовності, культури або до окремої етнічної...
ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна...
САМОПОВАГА Культурологічний словник САМОПОВАГА – всеохопна самооцінка людини, яка базується на почутті власної гідності....
СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і...
ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної...
АРГУМЕНТ Культурологічний словник АРГУМЕНТ (лат. argumentum – досвід) – 1) Підстава, доказ, які наводять для обгрунтування, підтвердження чогось. 2) У логіці – істинне судження, довід, за...
ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості....
ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав...
ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД Культурологічний словник ДІАХРОНІЧНИЙ ПІДХІД (від грец. dia – наскрізь і chronos – час) – порівняння матеріалів культур, народів, націй, які існували на одній і тій...
ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
ДЕПУТАТ Культурологічний словник ДЕПУТАТ (від лат. deputatus – визначений) – 1) виборний представник населення в постійно діючих органах влади; 2) особа, повноважена колективом (групою) для виконання...
СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник СТРАТИФІКАЦІЯ СОЦІАЛЬНА (лат. верства та робити) – система ознак та критеріїв соціального розшарування, нерівності у суспільстві, соціальна структура суспільства. 270...