КОРМОВІ ТРАВИ
9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ
9.2.1. СУДАНСЬКА ТРАВА
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Суданську траву, або суданку, вирощують у посушливих степових і лісостепових районах на сіно, зелений корм, для випасання, виготовлення сінажу, силосу. Зелену масу і сіно суданки добре поїдають велика рогата худоба, вівці і коні. Кормова цінність суданської трави досить висока: сіно містить 8-10% білка, 1 кг зеленої маси – 70-80 мг каротину. Так, 100 кг зеленої маси суданки містять 1,2 кг перетравного протеїну, що відповідає 17 кормовим одиницям, а 100 кг сіна
Суданка походить із Судану, де й тепер трапляються дикорослі її види.
На території України суданську траву вперше почали вирощувати у 1913 р. на Синельниківській (колишній Катеринославській) дослідній станції Дніпропетровської області. З однорічних злакових трав вона виявилася найурожайнішою та найпосухостійкішою, тому дуже швидко поширилася в степових посушливих районах України, Північного Кавказу, в південно-східних районах та у Центрально-Чорноземних областях, у Казахстані, на Алтаї. Крім того, її вирощують у багатьох господарствах центральних
За сприятливих умов вирощування суданська трава дає високі врожаї зеленої маси і сіна. На сортодільницях Полтавської області врожайність зеленої маси в середньому становила 230-295, сіна – 65-77 ц/га. У південних і південно-східних районах в
Умовах зрошування з трьох-п’яти укосів мають 500- 800 ц/га зеленої маси.
Часто суданську траву вирощують у сумішках із зернобобовими – соєю, горохом, викою, чиною тощо, але найпоширеніші посіви суданської трави з соєю. У змішаних посівах кожну культуру доцільно висівати окремими рядками. Змішані посіви суданської трави з бобовими не лише дають досить цінний корм, а є кращими попередниками, ніж чисті її посіви.
БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Суданська трава (Sorghum sudanense Stapf.) належить до роду Сорго родини Злакових.
Коренева система суданської трави мичкувата, дуже розвинена, проникає в грунт на глибину до З м, що зумовлює її посухостійкість. Від вузлів нижньої частини стебла часто відростають повітряні корені, які запобігають виляганню рослин під час сильних вітрів.
Стебло прямостояче, заввишки від 1,5 до 3 м, облиствлене, розгалужене. Листки неопушені, великі, 30-75 см завдовжки, на час скошування маса їх становить 35-55% врожаю. Суцвіття – розлога волоть завдовжки до 40 см. На гілочках волоті є по три колоски – плідний з двостатевою і два безплідних з одностатевою квітками. Плід – зернівка, вкрита колосковими лусками. Маса 1000 насінин – 7-15 г.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Суданська трава – теплолюбна рослина короткого дня. Насіння починає проростати за температури 9-10 °С, а молоді сходи не переносять приморозків мінус З °С. Якщо довго стоїть холодна погода, вона розвивається слабо, погано росте і дає лише один укіс. На початку вегетації суданка росте дуже повільно. Вегетаційний період триває 100-120 діб. Найбільші врожаї її збирають на чорноземах, темно-каштанових і сірих опідзолених грунтах. Добре росте на слабозасолених грунтах. Урожай зеленої маси і сіна суданської трави набагато підвищується під час зрошування. Кислі та заболочені грунти для її вирощування непридатні.
СОРТИ. Найпоширеніші такі сорти суданської трави: Одеська 25, Одеська 221, Чорноморка, Миронівська 10, Донецька 5, Багатоукісна, Миронівська 36, Фіолета.
Високі врожаї зеленої маси мають під час вирощування сорго-суданкових гібридів. Так, на Генічеській дослідній станції врожайність зеленої маси сорго-суданкових гібридів становила 280-300 ц/га і більше, що на 50-70 ц/га більше за урожайність суданської трави.
Районованими в Україні сортами сорго-суданкових гібридів є ДССГ 90, МСС-1, Сократор 87, Хейгрейзер, Новатор 151, Соковитостебловий 3.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Добрими попередниками для вирощування суданки є озимі зернові, зернобобові та просапні культури. Суданська трава дуже висушує грунт, тому у степових районах і в польових сівозмінах її висівають в останньому полі перед чистим паром. На полях після суданської трави рекомендується проводити снігозатримання.
Суданка, як уже зазначалося, на початку вегетації повільно росте і її посіви пригнічуються бур’янами, тому зяблеву оранку і передпосівний обробіток грунту треба проводити так, як і під кукурудзу. Для формування високих урожаїв вона виносить багато поживних речовин з грунту. Суданська трава добре реагує на внесення гною під попередню культуру. Ефективне також внесення під неї азотних і фосфорних добрив. Під час сівби у рядки вносять гранульований суперфосфат (50 кг/га). На нечорноземних грунтах, зокрема на супіщаних, вносять повне мінеральне добриво (N40-50Р30-45К30-45), що значно підвищує врожай зеленої маси і поліпшує якість корму – збільшує вміст протеїну. У дослідах, проведених в Інституті кукурудзи УААН, у середньому за три роки врожайність сіна без внесення добрив становила 56,2, а після внесення повного мінерального добрива – 76,3 ц/га, вихід перетравного протеїну відповідно – 3,8 і 6,1 ц/га.
Суданська трава – посухостійка культура, проте у посушливих районах урожайність її набагато підвищується після снігозатримання, а в країнах Середньої Азії після проведення 2-3 поливів урожай збільшується на 50-80%.
Навесні проводять 2-3 культивації з одночасним боронуванням для знищення бур’янів.
Насіння суданки проростає за температури грунту 10-12 °С. Сіють її після ранніх зернових культур. На зелений корм суданку часто висівають у кілька строків через 15-20 діб. На півдні її висівають і як післяжнивну культуру. Для боротьби із сажкою насіння перед сівбою обробляють віта – ваксом 200, 75% з. п. (150-200 г на 1 ц).
У районах достатнього зволоження суданську траву на зелений корм, випас, сіно і насіння висівають рядковим способом. Широкорядні посіви ефективні на забур’янених полях і в посушливих районах. Ширину міжрядь встановлюють залежно від грунтово-кліматичних умов – від 45 см у лісостепових і до 70 см у степових районах.
Норма висіву суданки за рядкового способу в лісостепових районах становить 25-30, а в посушливих – 20-25 кг/га. На широкорядних посівах висівають 10-15 кг/га.
Насіння за достатньої вологості грунту загортають на 4-5, а на легких грунтах у посушливих умовах – на 6-7 см. Щоб мати дружні сходи, у посушливих умовах після сівби рекомендується коткування кільчастими котками. Грунтову кірку на посівах знищують ротаційними мотиками та легкими боронами.
Якщо суданську траву висівають із соєю, сівбу проводять рядковим способом, зменшуючи норму висіву суданської трави і сої на 20%.
За даними Дніпропетровського державного аграрного університету найвищу врожайність зеленої маси (253 ц/га) мали після висівання суданської трави із соєю. Вихід кормових одиниць становив 44, а перетравного протеїну – 3,4 ц/га. Сіють суданську траву також із чиною, викою або кормовим люпином.
Суданську траву на сіно і зелений корм збирають на початку викидання волотей. Скошують посіви на висоті 7-8 см. Щоб мати високі врожаї
З другого і третього укосів, посіви суданки підживлюють аміачною селітрою (25-30 кг/га діючої речовини).
За даними науково-дослідних установ, посіви сорго-суданкових гібридів потрібно збирати тоді, коли їх висота досягає 60-70 см. У цей час зелена маса містить до 16-18% перетравного протеїну у перерахунку на суху масу.
На насіння суданку сіють широкорядним способом з міжряддями 45- 50 см і нормою висіву у лісостепових районах 12-15, а в степових – 10- 12 кг/га. На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядні обробітки.
Суданку на насіння збирають роздільним способом після достигання волотей головних стебел. Після скошування і просушування рослини обмолочують самохідними комбайнами. Насіння відразу очищають і просушують.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)