Сутність як даність або душа ❤️ Довідник з філософії

Філософія посбіник

Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

§ 2. Про сутність та існування людини

Сутність як даність або душа

Краще розуміння сутності людини можливе через осмислення сутності як даності і сутності як душі. Перше розуміє сутність як запрограмованість людської специфіки, друге зводить особливе в людині до психічної емоції, пориву. Обидва пояснення дають викривлене уявлення про сутність людини.

Сутність як даність розглядає сутність як об’єкт і розтлумачує внутрішній світ людини таким, який вона застає вже у

“готовому”, “придбаному” вигляді. Подібне розуміння змішує свободу людини з фактом, що, своєю чергою, призводить до розмноження (розтління) сутності.

Факт від лат. “factum” – “зроблене”, “те, що відбулось”, позначає зроблене, твердо встановлене знання, дане в досвіді, яке слугує висновком, перевіркою певного засновку. Отже, сутність як даність схильна вбачати людину штучною реальністю, особливим механізмом, “деталі” якого конкретизовані, облаштовані і не залежать від свідомісного зусилля.

Звівши специфічно людське до набору певних особливих рис, сутність як даність

закріплює самотність, обмеженість людини і змушує її підкорятись встановленому. За таких умов можливості людини щось безумовно змінювати в світі сприймаються як абсолютно без-глузді спроби. Сутність – подавання не передбачає форми самовизначення особистості і її безпосередніх актів самореалізації.

Обмеживши сутність фактом, людина думає, що особистісні зусилля слугують їй на благо, і активно використовує ресурси внутрішнього світу. Вона є діячем. Оскільки специфіка людини у відсутності специфіки, не у минулому (в тому, що відбулось), а у теперішньому (в тому, що відбувається), фаталістичне ставлення до дійсності призводить до стереотипів, супроводжується розчаруванням, ізоляцією і результативно несе спустошення.

Сутність як душа розглядає сутність як суб’єкт і розтлумачує внутрішній світ людини як хиткий, мінливий і випадковий (безпричинний). Відкидаючи механістичний погляд на світ, сутність як душа зображає людину примхливою реальністю: в спалахах і згасанні, везінні і безталанні, дотепності, і завжди видає бажане в людині за дійсне. Таке розуміння уподібнює людину з безумовним, порівнюючи її з божественним.

Звівши специфічно людське до припустимого, винахідливого, сутність як душа позбавляє особливе в людині самопричини і догматизує її внутрішній світ. Це автоматично призводить до сумніву у власних особистісних здібностях, до комплексів і почуття нереалізованості. Представляючи особистісне зусилля як неспроможне, людина схиляється до думки, що від неї нічого не залежить, і перетворюється на маріонетку. Водночас варто зазначати, що душевне відношення демон-струє людську здатність, як спілкуватися. Виявляючи себе недоладно, людина вступає в діалог і таким способом має можливість випробувати і з’ясувати надзвичайність власного світу.

Якщо людина обмежує сутність душею, то свідомісні здібності вона трактує як проблему і намагається вирішити питання внутрішнього світу, одночасно відволікаючи себе від його сили і могутності. Сприймаючи власно людське як головоломку, ребус, людина розважливо (легкодумно) ставиться до навколишнього, часто усвідомлюючи себе зайвою.

Якщо сутність як даність гальмує розвиток людини до рівня особистості, то сутність як душа форсує його. Фактичне ставлення до внутрішнього світу призводить до зупинки (відмирання) людяності, а поступливе (безпринципне) – супроводжується феєричним ставлен-ням до світу. Одномірні уявлення людського в людині як звичного світу, який легко передбачити і пояснити, чи як дивакуватого світу, який не піддається розумінню, випливають через непослідовне усвідомлення сутності людини і замикаються в зачарованому колі. Сутність як даність і сутність як душа породжують відчуття невідповідності і блокують творчі здібності людини.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Сутність як даність або душа - Довідник з філософії

Схожі записи:

Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 3. Уявлення про діалектичний метод Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики Попри стрімке примноження конкретних наукових методів...
Про функції філософії Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 4. Класичні проблеми, розділи і функції філософії Про функції філософії Функції філософії поділяються залежно...
Соціальні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Соціальні витоки філософування Виникненню філософії як нового типу світогляду і...
Аксіологічна версія Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 2. Найголовніші версії соціальної філософії Аксіологічна версія Термін “аксіологія” (від грец. axios – цінний, logos – поняття, вчення)...
Ступені розвитку уявлень про ноосферу Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Ступені розвитку уявлень про ноосферу Можна сказати, що теорії ноосфери і глобальних проблем певною мірою протилежні одна одній....
Феноменологічна філософія про світ людського життя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ X ПОСТКЛАСИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX – XX ст. Феноменологічна філософія про світ людського життя Феноменологія...
Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 2. Класичні “теорії” діалектики, інваріанти їхньої будови Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі Головна праця Гегеля, де...
Культура і людина Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій Культура і людина Розглядаючи цю підсистему буття, потрібно враховувати три рівні співвідношень культури...
Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках екзистенційно-комунікативних. Усвідомлення наріжного антропологічного принципу...
Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається,...
Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури Становлення та...
Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи...
Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису Так, волю розуміють як здатність до вибору мети діяльності...
Освітні витоки філософування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 2. Історичні витоки філософування Освітні витоки філософування Розшифровувана “освітніми” ритуальними дійствами і освоювана представниками...
Систематика антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї в історії української філософії Систематика антропології Як ми вже бачили, є багато видів антропології. В їхній сукупності можна знайти певний...
Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого” Життя сучасної людини стає що більш комунікативно насиченим....
Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Філософія світ людини Мова як домівка буття Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал Як уже зазначалося, мова є одним із шляхів, котрим...
Філософія М. Кубанського Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ V ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ Філософія М. Кубанського Микола Кузанський (1401 – 1464) – один з найвидатніших філософів Відродження,...
Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства” Якщо проаналізувати поняття ноосфери, неважко побачити, що в ньому “заданий” такий стан...
Унікальність і призначення людини Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 3. Питання сенсу людського буття Унікальність і призначення людини Особистість невід’ємно пов’язана з унікальністю і призначенням людини. Унікальність,...
Праця Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 1. Практика, її структура і різновиди Праця Найважливішим і найпоширенішим видом практики є праця – “процес, що здійснюється між...
Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІІ ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ, ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя У підручниках і посібниках із загальної історії розрізняють...
Філософія у Стародавній Індії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ІІ ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Філософія у Стародавній Індії Розкопки в Хараппі та Мохеджо-Даро, стародавні індійські пам’ятки показують, що культура...
Призначення філософії Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ І ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРИЗНАЧЕННЯ Призначення філософії Почнемо з питання, яке може виникнути у людини, яка тільки...
Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює” Ми бачимо, що у сучасній філософії...
Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування...
Концепція еволюції природознавства Т. Куна Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії У взаємозв’язках вже розглянутих розділів філософії і у контексті їхніх змістовних...
Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ ХІ УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКА ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДУМКА ХІХ – ХХ СТ. Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ...
Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Філософія світ людини Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”? Критичний перегляд ієрархічних уявлень про розмаїття форм буття, зокрема про...
Філософія освіти Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія освіти Ще одним важливим напрямом сучасної соціальної філософії стає філософія освіти. Взаємодія між...
Філософія статі та її предмет Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Філософія статі та її предмет В усіх окреслених вище підходах філософія статі ще не...
Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так...
Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології Релігійно зорієнтована (регульована) свідомість у світлі...
Про зміст терміна філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 1. Термін “філософія”, елементи його змісту Про зміст терміна філософія Термін “філософія” з’явився в...
Культура серед світових реалій Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 2. Культура серед світових реалій У найширшому, філософському розумінні, культура за своїм масштабом постає співмірною з основними формами...