Світ цікавих речей
Пластилін
Слово “пластилін” прийшло до нас з італійської мови, а походить воно від давньогрецького plastos, що означає “виліплений, ліпний”.
У Німеччині вважають, що пластилін винайшов німець Франц Колба, який навіть 1880 року отримав відповідний патент. А у Великій Британії переконані, що винахід належить їхньому співвітчизникові Вільяму Харбуту (він, до речі, також отримав патент – 1899 року).
Ще одна версія створення пластиліну така: його
Перший пластилін був білим. Виготовляли його з очищеної та подрібненої в порошок глини. Для того щоб пластилін не засихав, у порошок додавали віск, тваринний жир, вазелін та ін. Пластилін, який почали виробляти промислові підприємства, був сірого кольору, однак пізніше завдяки різним барвникам отримали різнокольорову масу.
Пластилін не припиняють удосконалювати й досі. З’явився такий, що, висихаючи,
Усі анімаційні персонажі різдвяного мультфільму “Щедрик” зроблені з пластиліну. Над картиною майже рік працювала ціла команда художників, аніматорів, режисерів та сценаристів. А музику до фільму написав Олег Скрипка
Вишивка
Українська вишивка відома далеко за межами нашої країни. Справжня українська сорочка, зроблена з льону й вишита вручну, втілює родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу.
Вишивка у різних місцевостях (а часом навіть в окремих селах) України має свої особливості: орнаменти, улюблені кольори, техніки вишивання. Ці традиції передавалися з покоління у покоління і розвиваються й сьогодні.
Особливість полтавської вишивки – поєднання рослинного, рослинно-геометричного та геометричного орнаментів
Для вишивок Черкащини характерний рослинний орнамент, який складається з грон винограду, ягід, невеличких квіточок
Борщівська вишиванка (Тернопільська обл.) виготовлена з білого домотканого полотна і рясно розшита чорними грубими нитками
Орнаменти, якими прикрашають вишиванки, стали такими популярними, що тепер ними оздоблюють не тільки сорочки!
А литовський дизайнер Северія Інсіраускайте так захопилася вишивкою, що почала вишивати на металі, використовуючи дриль та нитки.
Вінок
Український вінок має давню історію.
Наші предки вважали його оберегом.
До українського віночка вплітали різноманітні квіти – в одному вінку могло бути до 12. Кожна квітка щось символізувала: троянда – кохання, лілія – цноту, волошка – простоту, мальва – красу, півонія – довголіття, безсмертник – здоров’я, калина – красу, ромашка – мир, ніжність.
До віночка в’язали кольорові стрічки.
Посередині світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці, ліворуч і праворуч від неї дві жовті – символ сонця, за ними дві зелені – символи живої природи. Далі синя й блакитна – символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча – символ хліба, а з іншого – фіолетова – символ розуму, потім малинова – символ щирості та рожева – символ багатства. По краях в’язали білі стрічки – символ чистоти. На лівій унизу вишивали сонце, а на правій – місяць.
Починали носити віночок дівчатка з трьох років. Перший – для трирічної дівчинки – плела мама, змочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
Микола Рачков. Дівчина-українка (друга половина XIX ст.)
У чотири роки плівся інший віночок. Усі кінчики пелюсток були вже розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні.
А для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон і беріг думку, та волошку. Для семирічної плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали цвіт яблуні.
Вважалося, що вінок з живих квітів захищає дівчину від злих людей і лихого ока.
Пап’є-маше
Через французьку назву вважається, що мистецтво пап’є-маше зародилося у Франції, проте це не так. Виробів з пап’є-маше у Франції не було до середини XVII ст., а батьківщиною цього виду мистецтва є Китай, де було винайдено папір.
Під час розкопок на території Давнього Китаю були виявлені шоломи, виготовлені методом пап’є-маше (202-220 р. до н. е.).
Найчастіше пап’є-маше використовували для виготовлення ляльок. У Франції було налагоджено їх масове виробництво, і нині ці ляльки дуже цінують колекціонери.
Карнавальні маски. Венеція XIV- XV ст.
Лялька з пап’є-маше 40-х років XIX ст., Німеччина
Писанка
Найдавніша писанка
Глиняну писанку, виготовлену 950 років тому, вдалося знайти археологам на березі водосховища у Демидівському районі Рівненської області 2013 року.
Найбільша писанка
На території Канади, в містечку Вегревіль, що на схід від Едмонтона, можна побачити найбільше у світі великоднє яйце. Його довжина становить 8 м, а ширина – 5 м. Ця писанка вагою близько 2270 кг зроблена з уламків літаків. Її виготовили на згадку про тих українців, що першими приїхали до Канади.
Найбільша у світі писанка, м. Вегревіль, Канада
Цікаве про писанку
Мудрі люди кажуть: “У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки”. Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Писанка – символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості.
Єдиний у світі музей писанки у м. Коломиї (Івано-Франківська обл.)
У давнину яйця розписували писанкарки, рідше – писанка – рі, які здебільшого були й знахарями.
Сьогодні писанкарство набуває колишнього розмаху, відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. Адже писанка – це один із найкращих та найдовершеніших символів України, маленьке диво, яке кожен може написати сам!
Робота сім’ї Жук, смт Східниця (Львівська обл.)
(2 votes, average: 5,00 out of 5)