Загальний курс транспорту
РОЗДІЛ 1
РОЛЬ ТРАНСПОРТУ У РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ДЕРЖАВИ
1.7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТРАНСПОРТУ
Окремі види транспорту характеризуються певними техніко-економічними особливостями, що визначають сферу їх використання.
Залізничний транспорт – універсальний вид транспорту для масових перевезень вантажів та пасажирів.
Залізничний транспорт має такі переваги:
– чіткість та регулярність руху поїздів по єдиному для всіх залізничних доріг країни графіку,
– універсальність, найбільш пристосований до перевезень масових вантажів у великому обсязі і на будь-які відстані і не має конкурентів серед інших видів транспорту, крім трубопровідного;
– можливість спорудження на будь-якій суші;
– зв’язок з більшістю промислових і сільськогосподарських підприємств, що мають під’їзні колії;
– як правило, маршрут руху вантажів коротший, ніж на річковому і морському транспорті;
– висока провізна спроможність, надійність і регулярність перевезень, незалежно від кліматичних
– порівняно невисока собівартість перевезень вантажів і пасажирів (за енергетичними і екологічними показниками випереджає авіаційний і автомобільний транспорт);
– вища швидкість доставки вантажів;
– велика маневровість у використанні рухомого складу і висока безпека руху.
Разом з тим будування залізниць вимагає великих капіталовкладень і витрат металу – понад 160 т на 1 км колії.
Зазначені переваги і недоліки залізничного транспорту поширюються на його різновиди – спеціалізовані системи – метрополітен (залізниці з підземними, наземними і надземними лініями); міські залізниці: трамвай, швидкісний трамвай (метротрам). Перспективним напрямом розвитку залізничного транспорту є швидкісні магістралі, а також високошвидкісний наземний транспорт, на лініях якого здійснюється рух зі швидкістю понад 200 км/год. Це залізниці другого покоління, що конкурують за швидкостями з повітряним транспортом.
Автомобільний транспорт – основний вид транспорту при виконанні міських та внутрішньорайонних перевезень вантажів на короткі відстані.
Автомобільний транспорт має такі переваги:
– вища, ніж на залізничному, річковому і морському транспорті, швидкість доставки вантажів переважно на короткі відстані;
– велика маневреність, що дає можливість здійснити доставку вантажів від складу відправника до складу одержувача без перевантажувальних операцій з одного виду транспорту на інший, що підвищує якість перевезень;
– регулярність перевезень (при наявності удосконалених автомобільних шляхів);
– порівняно до залізничного транспорту менші капітальні вкладення в освоєння малого вантажопотоку на невеликі відстані.
Однак собівартість перевезень на автомобільному транспорті вища, ніж на інших видах.
Річковий транспорт – виконує значні обсяги перевезень вантажів і пасажирів є важливою галуззю економіки, найбільш ефективні перевезення – зерна, вугілля, залізної руди та інших нетермінових та сезонних вантажів.
Річковий транспорт має такі переваги:
– велика провізна спроможність на глибоководних річках;
– порівняно невисока собівартість перевезень;
– менші питомі капітальні витрати і менша витрата металу.
Недоліки річкового транспорту – розбіжність напрямку ряду великих рік з основними вантажопотоками; нерегулярність перевезень; менша швидкість доставки вантажів; більший, ніж на інших видах транспорту, шлях руху.
Морський транспорт – займає важливе місце і є основним в зовнішньоторговельних зв’язках і виконує перевезення вантажів і пасажирів між портами країни (каботажні плавання).
Морський транспорт має такі переваги:
– можливість масових міжконтинентальних перевезень вантажів зовнішньоторговельного обороту;
– нижча порівняно з усіма іншими видами транспорту собівартість перевезень на далекі відстані;
– вища, ніж на річковому транспорті, швидкість руху суден;
– порівняно з річковим і залізничним транспортом менші капітальні вкладення (при масових перевезеннях на далекі відстані);
– регулярність перевезень.
Разом з тим на морському транспорті не забезпечується ритмічна робота в окремі періоди (шторм, тумани тощо).
Повітряний транспорт – найбільш швидкісний, основна сфера призначення – перевезення пасажирів, термінових та цінних вантажів, пошти на великі відстані. Літаки та вертольоти використовуються і на невеликі відстані в районах недоступних для автомобільного транспорту.
Повітряний транспорт має такі переваги:
– можливість перевезень вантажів і пасажирів у всіх напрямках;
– менші капітальні вкладення, ніж на залізничному транспорті;
– велика швидкість доставки;
– коротші маршрути слідування.
Однак повітряний транспорт використовується переважно для перевезення пасажирів і термінових, цінних і швидкопсувних вантажів невеликими партіями на далекі відстані, а також вантажів у райони, що не мають наземного і водного транспорту.
Трубопровідний транспорт – порівняно новий і швидко розвивається, головним чином для переміщення нафти і газопродуктів, вугілля, руди, харчових продуктів.
Трубопровідний транспорт має такі переваги:
– можливість повсюдного прокладання трубопроводів;
– коротша відстань перекачування порівняно з транспортуванням річковими шляхами і залізницями;
– найнижча собівартість транспортування вантажів;
– повна герметизація процесу транспортування, що забезпечує збереження вантажів;
– автоматизація операцій транспортування вантажів;
– порівняно з іншими видами транспорту менші капіталовкладення і витрата металу.
До недоліків варто віднести те, що трубопроводами транспортується обмежена номенклатура видів вантажів (нафта, газ тощо).
Обсяги відправлення вантажів транспортними підприємствами загального користування за 2000 р. перевищили 1,85 млрд. т (30% до рівня 1990 p.). Найбільше зниження обсягу спостерігається на річковому транспорті (86%), морському (84%) і автомобільному загального користування (80%).
На залізничному транспорті спостерігається менше падіння обсягу перевезень (понад 70%). Це свідчить про те, що залізничний транспорт і в сучасних умовах займає лідируюче положення в забезпеченні перевезень вантажів. Найменше скорочення обсягів спостерігається на трубопровідному транспорті – близько 20%.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)