Технократія

Політологічний словник

Технократія (від грецьк. techno – мистецтво, ремесло, майстерність і kratos – влада – влада професіоналів або влада як ремесло. Спосіб організації влади (форма правління), коли політичні рішення заміняються науково-технічними. Також теорія, що обгрунтовує такий устрій влади. Ідея особливого значення в житті суспільства технічних знань фахівців виразно сформульована А. Сен-Симоном. Розроблялася в контексті теорії індустріального суспільства та раціоналізації соціуму в працях М. Вебера, американського соціолога

Т. Бунд Веблена (“Інженери і система цін”, 1921 p.). Ідеї технократії посіли чільне місце в теорії індустріального та постіндустріального суспільства (Д. Белл, У. Ростоу, О. Тоффлер). У творах А. Берла, А. Фріша, Дж. Гелбрейта формулюється положення про технократів як “клас управляючих”, соціальну еліту. Таким чином, ідеї технократії відображають тенденцію зростання значення і впливу індустріалізації, науково-технічного прогресу. Відповідно в таких умовах бюрократія є не тільки формальним функціонером,
а змушена набувати професіоналізму в різних прикладних галузях. Це пов’язано із значним розширенням сфери управління та появи нових галузей державного управління і регулювання, які передбачають спеціальні знання чиновників, здобуття відповідного фаху. Апеляція влади до еліти вчених і науки, що практикується сьогодні, робить схожим сучасне управління в індустріально розвинених країнах на технократичне. Водночас не існує класичної реалізації технократії. Радянська суспільна наука вважала теорію технократії буржуазною, такою, що маскує суспільні реалії, не враховує класову боротьбу, а владу технократичної еліти – лише апологією капіталізму. До опонентів технократії можна додати неомарксистів, франкфуртську школу, екологістів. нових гуманістів. Вони критикують “технологічне” відчуження людей, те, що технологічний розвиток не розв’язує суспільних і соціальних проблем, зростання мілітаристського сегмента технологічного розвитку.

Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд.: Андрущенко В. П. та ін. – К., 2002.; Советский знциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-е изд. – М„ 1989.

Р. Балабан




Технократія