ТРИШАРОВІ ТВАРИНИ. ЧЕРВИ
УРОК № 18
Тема. Тип Кільчасті черви. Лабораторна робота №4 “Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів” (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою кільчастих червів, показати їхню різноманітність, провести лабораторну роботу із вивчення зовнішньої будови й характеру рухів кільчастих червів.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати
Базові поняття й терміни: Кільчасті черви, малощетинкові черви, багатощетинкові черви, п’явки.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Перевірка домашнього завдання
Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 4 “Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів” (на прикладі дощового черв’яка або трубочника). Запитує,
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення проблемної ситуації
Ви, ймовірно, бачили дощових черв’яків, які в дощ з’являються на асфальті й гинуть. Як ви думаєте, із чим пов’язана така ситуація?
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Загальна характеристика типу Кільчасті черви
Можливо, школярі знають правильну відповідь на запитання, поставлене на початку уроку: дощові черв’яки живуть у землі, в якій викопують довгі трубчасті ходи, уночі виходять на поверхню землі, у холод і посуху йдуть глибоко в землю, а після сильних дощів через відсутність кисню змушені підніматися на поверхню (асфальт заважає їм повернутися назад).
Але дощовий черв’як – це лише один вид з 9 тисяч представників типу Кільчасті черви.
Кільчасті черви (кільчаки) – це морські, прісноводні й грунтові тварини, що мають більш складну організацію, ніж плоскі й круглі черви. Це в першу чергу стосується морських багатощетинкових червів, які є вузловою групою в еволюції вищих безхребетних: від їхніх древніх предків пішли молюски й членистоногі.
До найважливіших прогресивних рис будови кільчастих червів належать такі:
1. Тіло складається із численних (5-800) сегментів (кілець). Сегментація виражається не тільки в зовнішній, але й у внутрішній організації, у повторюваності багатьох внутрішніх органів, що підвищує виживання тварини при частковому пошкодженні тіла.
2. Групи подібних за будовою й функціями сегментів у багатощетинкових червів об’єднані у відділи тіла – головний, тулубний та анальну лопать. Головний відділ утворився шляхом злиття декількох передніх сегментів. У малощетинкових червів сегментація тіла однорідна.
3. Порожнина тіла вторинна або целом, вистелений целомним епітелієм. У кожному сегменті целом представлений двома ізольованими мішками, заповненими целомною рідиною.
4. Шкірно-м’язовий мішок складається з тонкої еластичної кутикули, розташованого під нею одношарового епітелію й двох м’язових шарів: зовнішнього – кільцевого і внутрішнього – сильно розвинутого поздовжнього.
5. Перші спеціалізовані органи руху – параподії – це бічні дволопатні вирости стінок тіла тулубних сегментів, у які заходить целом. Обидві лопаті (спинна й черевна) мають більшу або меншу кількість щетинок.
6. У малощетинкових червів иараподії відсутні, є лише пучки з нечисленними щетинками.
7. У травній системі, що має три відділи, передня кишка сильно диференційована на ряд органів (рот, глотку, стравохід, воло, шлунок).
8. Уперше розвинена замкнута кровоносна система. Вона складається з великих поздовжніх спинної та черевної судин, з’єднаних у кожному сегменті кільцевими судинами. Рух крові здійснюється за рахунок перекачувальної діяльності скорочувальних ділянок спинної, рідше кільцевих судин. У плазмі крові утримуються дихальні пігменти, близькі до гемоглобіну, завдяки яким кільчаки заселили місця із різним вмістом кисню.
9. Органи дихання у багатоіцетинкових червів – зябра; це тонкостінні листоподібні, пір’ясті або рунисті зовнішні вирости частини спинних лопатей параподії, пронизані кровоносними судинами. Малощетинкові черви дихають усією поверхнею тіла.
10. Органи виділення – попарно розташовані в кожному сегменті метанефридії, що виводять кінцеві продукти життєдіяльності з порожнинної рідини. Лійка метанефридія перебуває в целомі одного сегмента, а йдучий від неї короткий канаЛець відкривається назовні в наступному сегменті.
11. Нервова система гангліонарного типу. Вона складається з парних надглоткових і підглоткових гангліїв, з’єднаних нервовими стовбурами у навкологлоткове нервове кільце, і багатьох пар гангліїв черевного нервового ланцюжка, по одній парі в кожному сегменті. Органи чуття різноманітні: зору (у багатоіцетинкових червів), дотику, хімічного чуття, рівноваги.
12. Переважна більшість кільчаків – роздільностатеві тварини, рідше гермафродити. Розвиток з метаморфозом (у багатощетинкових червів) або прямий у малощетинкових червів, п’явок). Деякі види кільчаків, крім статевого, розмножуються й безстатевим способом (фрагментацією тіла з наступною регенерацією відсутніх частин).
Тип Кільчасті черви підрозділяється на три класи – Багатощетинко ві, Малощетинкові й П’явки.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із. малюнками на с. 75, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою кільчастих червів. Потім вони читають текст про будову дощового черв’яка на с. 74-76.
Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 2-4 на с. 76.
V. Самостійна робота учнів
У зошиті [2], або [3, вкладиш, с. 5] учні виконують лабораторну роботу № 4 “Вивчення зовнішньої будови та характеру рухів кільчастих червів” (на прикладі дощового черв’яка або трубочника).
Потім учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 76, при необхідності записують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 18, відповісти на запитання 1, 5, 6 після параграфа на с. 76.
У зошиті [3, с. 26-27] виконати завдання.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)