Регіональна економіка
Трансформація регіональних структур у системі інтеграційних зв’язків
Формування більш прогресивної економічної системи базується на реконструкції застарілих і створенні нових конкурентоздатних сфер і комплексів народного господарства України, структурної перебудови її промисловості, аграрного сектора, інфраструктури і ринкових відносин у широкому їх розумінні. Йдеться про пошук і використання найефективніших високоприбуткових ринкових структур, про нагромадження і збільшення кредитних ресурсів
Проте зупинити негативні тенденції попереднього економічного
Все це вимагає негайних дій – активізації створювальної політики як з боку держави в цілому, так і з боку регіонів, зокрема всіх органів влади з самих верхніх ешелонів до місцевої ланки. Треба зосередити систему державного управління, ринкового і господарського регулювання на розвиткові соціально орієнтованого товаровиробництва, забезпечуючи комплексне законодавче і нормативне регулювання економіки, передусім промисловості. Важливо створювати найсприятливіші умови для розвитку підприємництва безпосередньо у виробничій сфері. Значні труднощі в інвестиційному забезпеченні процесу структурних трансформацій пов’язані з тим, що понад 40 відсотків усіх витрат на них пов’язано з перепрофілюванням виробничих потужностей. Впровадження новітніх технологічних систем потребує значних інвестицій, без цього неможливо швидко досягти конкурентоспроможності. Тим часом нагромадження підприємницьких структур і кредитні ресурси зараз спрямовуються переважно в короткостроковий комерційний обіг або у кишені осіб, що формують основу нового устрою, і аж ніяк не на позитивне перетворення національного товаровиробництва та інфраструктури. Зовнішні кредитні ресурси також поки що дуже малі і відчутно вплинути на економічний розвиток України не здатні. І це, безумовно, потребує відповідних змін у загальнодержавній і регіональній політиці.
Треба за допомогою законодавства і рішень виконавчої влади зробити радикальну переорієнтацію інвестиційної та інноваційної діяльності на прогресивний економічний розвиток, змінити відповідно податкову, бюджетну і структурну політику, зосередити увагу на першочергових державних і регіональних пріоритетах економічного зростання, активно використовувати ринкові стимулятори.
Інтеграційні зв’язки неможливі без сучасної високоорганізованої системи інформатики, детальної програми промислового і структурного розвитку, використання комплексного програмно-цільового регулювання процесів здійснення створювальних ринкових реформ на національному та регіональному рівнях. В сучасних умовах важливим напрямком підвищення ефективності виробництва є формування механізму ринкового стимулювання активної господарської діяльності – інтересів і можливостей товаровиробників, застосування сучасного менеджменту.
Господарський механізм об’єднує як конкретні форми господарювання, так і систему виробничих відносин, на яких вони грунтуються. У структурі господарського механізму виділяється чотири відносно самостійних блоки: блок планування і прогнозування та розробки цільових програм, зокрема, на мікрорівні складання бізнес-планів; блок управління, в тому числі побудова організаційних структур управління виробництвом, введення сучасного менеджменту; блок регулювання, включаючи ціноутворення, фінансування, кредитування, оподаткування, страхування, а також матеріальне і моральне стимулювання; блок обліку та контролю разом з економічним аналізом. Всі ці блоки включені в ринковий механізм з відповідними особливостями його функціонування.
З цього випливає, що роль регіональних досліджень зростає.