Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
§ 29. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1990-Х років
6. Трудова еміграція.
Економічна скрута перехідного періоду в Україні 1990-х років примусила людей шукати заробітки в країнах Європи та Америки. Лише до Росії щороку на сезонні роботи виїжджали майже 3 млн нелегалів.
Масштабність вимушеної трудової міграції характеризують такі цифри: щодня з України виїжджали майже 500 чоловік. За кордоном шукали заробітків 7-8 млн працездатного населення, тобто кожний шостий-сьомий українець.
Чоловіки
Ті емігранти, які легалізували своє становище, мали змогу, отримавши відпустку, приїздити на батьківщину, бачитися з рідними. Однак більшість емігрантів працювала нелегально. Так, наприклад, у Португалії в 2004 р. напередодні підписання з Україною офіційних документів про регулювання
Трудову міграцію ще називають “круговою”. Адже 80 % емігрантів мали намір повернутися на батьківщину, 70 % мали в Україні сім’ї. Своїм першочерговим завданням вони вважали заробіток коштів для купівлі в Україні житла, оплати навчання дітей, започаткування власного бізнесу.
Значний внесок українська трудова еміграція робила в налагодження культурних контактів України з країнами перебування. Фестивалі, дні культури, товари культурного вжитку, створені представниками української діаспори, демонстрували цивілізаційну спільність українського народу з європейськими народами та народами Нового Світу. Українська трудова еміграція сприяла формуванню позитивного іміджу українського народу в міжнародній спільноті.
…Часто Україну покидають найкращі, ті, хто здатний відповідати за свої родини, здатний долати труднощі. В основі трудової міграції, безумовно, лежать економічні мотиви, але це наслідок. Головна причина – політична. Нинішня влада неспроможна створити умови для гідного життя українців, через що мільйони людей стають ізгоями. Це національна трагедія, коли 7 млн батьків і матерів живуть без дітей у вимушеній еміграції.