Історія економічних вчень
КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
У праці А. Сміта “Дослідження про природу і причини багатства народів” можна знайти не одну, а кілька концепцій вартості. Дайте характеристику їх.
Одна зі стрижневих ідей, покладених Смітом в основу системи, що розвивається, – теорія вартості. Сміт так обгрунтовує концепцію трудової теорії вартості: “Праця є єдиним загальним, так само як і єдино точним, мірилом вартості”. Він говорить про рівнозначність усіх видів продуктивної праці, що беруть участь у створенні
Відповідно до другого положення вартість (і ціна) складається з витрат на виробництво товару, інакше кажучи, з витрат
Перша, “трудова”, концепція, на думку Сміта, застосовна лише на перших ступенях розвитку суспільства, у “примітивних суспільствах”. Друга, “трифакторна”, концепція функціонує в умовах капіталістичного виробництва.
Вперше положення Сміта зображене у вигляді суцільної стрілки “Праця”; праця виступає як джерело створення вартості. У процесі подальшого розподілу утворений працею дохід розпадається на прибуток, заробітну плату і ренту.
Друге положення зображене пунктирними стрілками “Капітал” і “Земля”. Поряд із працею (суцільна стрілка) капітал і земля беруть участь у створенні продукту і (відповідно) доходів. Тепер вони виступають як виробничі фактори, що беруть участь у створенні вартості. Капітал створює дохід у формі прибутку, земля – у формі ренти, праця – у формі заробітної плати.
“За такого стану речей, – пише Сміт, – працівнику не завжди належить весь продукт його праці. У більшості випадків він має поділяти його з власником капіталу, що наймає його. У такому разі кількість праці, що звичайно витрачається на виробництво якого-небудь товару, не є єдиною умовою для визначення кількості праці, що може бути куплена чи отримана в обмін на неї”.
Таким чином, теорія вартості Сміта має двоїстий характер. Одні автори розглядають це як недолік, внутрішню неузгодженість праці, інші, навпаки, у наявності двох підходів вбачають свого роду достоїнство, більш повну відповідність реальній економічній практиці.