Уповноважена особа політичної партії ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Уповноважена особа політичної партії – повноважні представники інтересів політичної партії, виборчого блоку партій у взаємовідносинах з відповідними комісіями, органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також виборцями. Кожна політична партія, виборчий блок партій, зокрема в Україні, після реєстрації висунутих ними списків кандидатів у депутати у багатомандатному округу може зареєструвати в Центральній виборчій комісії список уповноважених осіб (до 30 чоловік),

якими можуть бути громадяни України, що володіють виборчим правом. Функції уповноважених осіб політичних партій, зокрема, передбачають: участь у засіданні виборчих комісій; оскарження рішення, дій або бездіяльності виборчих комісій у виборчій комісії вищого рівня; проведення зустрічей з виборцями на зборах чи в іншій формі; відкриття рахунків виборчих фондів в установах банків; подання (не пізніше ніж за сім днів до дня виборів) фінансового звіту до Центральної виборчої комісії про джерела надходження у виборчий фонд партії чи блоку; нагляд за входом у кабіни або кімнати для таємного голосування

та виходом з них, за шляхом від них до виборчих скриньок під час голосування; отримання протоколу окружної виборчої комісії про результати виборів; подання заяви до Центральної виборчої комісії про визнання виборів недійсними протягом десяти днів з дня опублікування результатів виборів окружною виборчою комісією.

С. Рябов

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Уповноважена особа політичної партії - Довідник з політології

Схожі записи:

Автаркія Політологічний словник Автаркія (від давньогрецьк. autos – сам і arkeo – перебуваю в достатку) – форма здійснення державного суверенітету, яка грунтується на політиці економічного, соціального...
Класифікація етносів Політологічний словник Класифікація етносів – поділ етносів світу у змістові групи залежно від тих чи інших характеристик, параметрів (критеріїв) цього виду людей. Критерії класифікації виходять...
Статус-кво Політологічний словник Статус-кво (від лат. status quo – певне становище, стан; англ. status quo; нім. Status quo; фр. statut quo) – поняття, яке у міжнародному...
Селекція влади Політологічний словник Селекція влади (power selection, від лат. selectio – вибір, добір) – фактично відбір найкращих спеціалістів для владної діяльності (наприклад, державних службовців); вибір влади....
Гетьманська держава (Гетьманщина) Політологічний словник Гетьманська держава (Гетьманщина) – назва двох державних організацій, створених українським народом упродовж його історії. Перша з них, відома також під назвою Гетьманщини (в...
Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в...
ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – відносини між суб’єктами політики у процесі здобуття та утримання політичної влади, реалізації інтересів у сфері політики....
Санкція влади Політологічний словник Санкція влади (approval /sanction of the power) – 1) утвердження у владних інстанціях будь-якого акта, дозволу; 2) захід проти країни, яка порушила угоду,...
Народний суверенітет Політологічний словник Народний суверенітет – ідея, що стала найвищим досягненням у рамках різноманітних теорій суспільного договору, розроблюваних представниками західної політичної думки XVII – XVIII ст....
ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКЕ ПРАВЛІННЯ – передбачене конституцією держави наділення президента надзвичайними повноваженнями (зокрема, згортання на певний період діяльності традиційних демократичних інститутів). П. п. запроваджується для стабілізації політичної...
Злука УНР та ЗУНР Політологічний словник Злука УНР та ЗУНР – об’єднання двох суверенних українських держав в одну – Українську Народну Республіку (УНР). Урочистий Акт злуки (об’єднання) був проголошений...
Дуумвірат Політологічний словник Дуумвірат (від лат. duumviratus – двоначальність, від duo – два і vir – чоловіки) – спосіб організації влади (форма правління), для якої характерно,...
Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії....
Югославія – драматизм і трагізм подій Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 4. Югославія – драматизм і трагізм подій Балкани завжди були особливим регіоном Європи....
Кропоткін Петро Олексійович Політологічний словник Кропоткін Петро Олексійович (1842 – 1921) – російський революціонер-анархіст, вчений. Походив з князівського роду. Закінчив Пажеський корпус, навчався у Петербурзькому університеті, був членом...
Зенон Елейський Політологічний словник Зенон Елейський (бл. 490 – бл. 430 до н. е.) – давньогрецький філософ, представник елейської школи, засновник діалектики як правності в тлумаченні суперечностей...
Європейська політика сусідства Політологічний словник Європейська політика сусідства – стратегія, яка визначає принципи та методологію регіональної співпраці ЄС зі своїми сусідами, передусім у таких сферах, як соціально-економічний розвиток,...
Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що...
Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в...
Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...
Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі....
Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських...
Ваххабізм Політологічний словник Ваххабізм – в ісламі сунітського спрямування релігійно-політична течія, що виникла у XVIII ст. Нині В. є реакційною течією. М. Головатий...
Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці...
Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни....
Визнання виборів такими, що не відбулися Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати...
Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів...
Денатуралізація Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою...
КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА – момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил і тенденції його зміни; орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, новизну, заперечення спадкоємності. Врахування К....
Аддикція влади Політологічний словник Аддикція влади (англ. addict – наркоман; звичка, схильність до чогось) – сукупність проявів аддикативної поведінки (що модифікує емоції індивіда сприятливим для нього способом),...
Арабізм Політологічний словник Арабізм – слово або мовний зворот, які запозичені з арабської мови; мовний зворот, побудований за зразком арабської мови. М. Головатий...
Народи корінні Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107)...
Соціальна ринкова економіка Політологічний словник Соціальна ринкова економіка – модель конкуренції з соціально-державними корективами, коли перед державою стоїть завдання скоригувати небажані наслідки ринкової економіки відповідно до принципів соціальної...
Кресіна Ірина Олексіївна Політологічний словник Кресіна Ірина Олексіївна (нар. 1952, Київ) – український політолог, історик, державознавець, доктор політичних наук з 1999 р., доцент з 1995 р., професор з...
ПАРТОКРАТІЯ ПАРТОКРАТІЯ – панування у політичній системі суспільства однієї чи групи споріднених партій, що зосереджують у своїх руках управління всіма сферами суспільного життя....