СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
Урок № 48
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 17. КОНСПЕКТ ЯК РІЗНОВИД СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО СПРИЙМАЮТЬСЯ НА СЛУХ
Мета: закріпити знання учнів про види самостійної роботи з текстом, удосконалювати вміння складати конспект як різновид стислого переказу, вміння працювати з тлумачним словником; розвивати вміння сприймати текст на слух, мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз тексту публіцистичного стилю; виховувати
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку
III. Актуалізація мовленнєвознавчих понять
Бліц-опитування
> Сформулюйте правильне визначення понять.
Види самостійної роботи з текстом: …
План це…
Тези – це вид самостійної роботи з текстом, що…
Тематичні виписки – це…
Конспект – це…
Дослідження-моделювання
> Сформулюйте визначення публіцистичного стилю з метою використання:
А) у науковій
Б) у поясненні на уроці учням 5-6-х Класів.
IV. Виконання системи практичних завдань дослідницького характеру, спрямованих на розвиток комунікативних умінь
Лексична робота (в парах)
> Знайдіть значення слів у тлумачному словнику. Складіть одне речення з усіма наведеними словами.
Сприймати – осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось, усвідомлювати.
Розуміти – сприймати, осягати розумом, усвідомлювати ідею, зміст, значення чого-небудь.
Засвоювати – зрозуміти, вивчати щось.
Сприймаючи висловлювання на слух, треба вчитися не тільки розуміти, але й засвоювати його.
Дослідження-аналіз готового конспекту
> Прослухайте уважно текст.
КОМП’ЮТЕРНА ЕРА
Книжки… Товщі й тонші томи, з малюнками й без них, пожовклі від часу й тільки-но видані, які ще пахнуть друкарською фарбою… Ні, недарма казав у свій час великий Гессен цро магію книжки, оспівував її протягом усього свого життя.
Ще недавно святість і безсмертя книжки не підлягали жодним сумнівам. І навіть тоді, коли розквіт комп’ютерної ери вже був очевидним, книжку з тріумфом продовжували розхвалювати як найзручніший, мобільний, надійний і компактний спосіб збереження інформації.
Однак із плином часу постало запитання: а чи не застаріла книжка в наш вік персональних комп’ютерів, глобальних мереж і гіпертекстів? Чи зберегла вона в собі певний потенціал для протистояння натиску комп’ютерних технологій? І, нарешті, чи не пора зовсім відмовитися від випуску книжкової продукції й перейти на “електронно-видавничу діяльність”?
Адже з погляду людини інформаційної епохи, книжка – це певна сукупність знань, відомостей. При цьому абсолютно не важливо, якого плану ця інформація: довідкового, навчального чи духовного. Звичайно, не можна не зважати на згадану вище магію книжки з її естетичною цінністю саме як об’єкта культури. Проте, як стверджують скептики, важливість книжки в наш час втрачається порівняно з можливостями комп’ютерних технологій. Термін життя таких книжок – понад місяць-два, після чого їм судилося канути в небуття.
Друга проблема – проблема місця. Мало хто із сучасних мешканців Землі може маги вдома всі ті книги, які він вважає потрібними. Врешті-решт вони можуть вижити свого господаря з квартири.
Третя проблема – екологічна. Чи замислювалися ви коли – небудь, скільки дерев полягло, щоб дати життя якомусь новому роману? Чи не злочин знищувати зелені легені нашої планети?
Четверта проблема – проблема пошуку. За даними статистики, сучасна людина читає в основному так звану “практичну літературу”: цивільний кодекс, збірник кулінарних рецептів, телефонний довідник тощо. А спробуйте знайти потрібну вам інформацію в товстому томі! До того ж книжка не завжди фізично спроможна представити цікаве для вас явище в тісному взаємозв’язку з іншими, що з легкістю вдається зробити засобами комп’ютерної технології. Також інформація просто зобов’язана регулярно оновлюватися, що практично неможливо під час використання книжкової технології.
Отже, основу експансії на книжковий ринок було закладено 1969 року. Саме тоді завдяки Теду Нельсону на світ з’явилась революційна ідея гіпертексту, що невдовзі була пов’язана з іншою статтею, у якій докладно розкривався зміст цього терміна. Так народилась ідея інформаційної мережі, яка вдало реалізувалася в кінці вісімдесятих років двадцятого століття у вигляді Інтернету.
Далі постала проблема об’єднати в одному просторі інформаційні ресурси відео, аудіо й тексту. Це зроблено засобами мульти – медіа. Плата ж за використання мультимедіа була дуже дорогою: для збереження мультимедійних даних потрібні були великі ємності. Тому спеціально створено лазерний компакт-диск великої ємності, який уміщує до 670 мегабайт даних.
До кінця вісімдесятих років гіпертекст і мультимедіа відігравали вже істотну роль на світовому інформаційному ринку. Залишилося тільки об’єднати їх, щоб на світ з’явилася мультимедійна енциклопедія (В. Леонтьєв).
> Ознайомтесь із конспектом цього тексту (на картках). Проаналізуйте складений конспект: чи всі головні думки тексту відображені, чи збережені мова тексту, логіка викладення; які помилки допущені.
Картки
КОНСПЕКТ СТАТТІ В. ЛЕОНТЬЄВА “КОМП’ЮТЕРНА ЕРА”
Недарма у свій час великий Гессен казав про магію книжки, оспівував її все життя. Однак постало питання: чи не застаріла книжка в наш вік персональних комп’ютерів? Чи не пора зовсім відмовитися від випуску книжкової продукції? Ще недавно святість і безсмертя книжки не підлягали сумнівам. Проте важливість книжки в наш час втрачається порівняно з можливостями комп’ютерних технологій. Друга проблема – проблема місця, бо мало хто може мати вдома всі ті книжки, які йому потрібні. Третя проблема – екологічна, бо багато дерев полягло, щоб дати життя якомусь роману. Четверта проблема – проблема пошуку, бо важко знайти в товстому томі потрібну вам інформацію. Також інформація просто зобов’язана постійно оновлюватися, що неможливо під час використання книжкової технології. Основу експансії на книжковий ринок було закладено 1969 року, коли Тед Нольсон висловив ідею гіпертексту. Потім народилась думка про інформаційну мережу. А об’єднання в одному просторі ресурсів відео, аудіо й тексту було зроблено засобами мультимедіа. Потім був створений лазерний компакт-диск великої ємності для збереження мультимедійних даних.
Матеріал для вчителя. У запропонованому конспекті допущені такі помилки й недоліки:
1. Порушена логіка викладу: у тексті спочатку йшлося про те, що донедавна святість книжки не підлягала сумніву, а потім про питання, чи не застаріла книжка в еру персональних комп’ютерів.
2. Текст конспекту взагалі не поділений на абзаци, що створює складнощі у сприйнятті змісту.
3. У статті В. Леонтьєва вказано, що теза про те, що важливість книжки в наш час втрачається порівняно з можливостями комп’ютерних технологій, належить скептикам, а у конспекті ця теза приписана автору статті.
4. Автор конспекту використовує однакові синтаксичні конструкції в 6, 7, 8 реченнях, що суттєво збіднює мову складеного тексту і негативно впливає на процес сприйняття.
5. Неправильно записано ім’я автора ідеї гіпертексту.
6. Не вказаний важливий факт про те, що ідея інформаційної мережі здійснилася у вигляді Інтернету в кінці вісімдесятих років двадцятого століття.
7. Не відображена в конспекті остання думка автора статті про створення мультимедійної енциклопедії.
V. Складання конспекту почутого висловлювання
Аудіювання
> Прослухайте уважно текст. Визначте його стильову належність, виділіть головну інформацію.
“ЖИВІ КНИГИ” ТА КОМП’ЮТЕРНІ ПІДРУЧНИКИ
Книга й комп’ютер сприяли появі такого виду мультимедійних видань, як “жива книга”.
Чи не іділія, коли в ролі бабусі, яка задушевно розповідає онукам улюблені казочки, виступає комп’ютер? Адже комп’ютер не тільки читає, а й показує казки, водночас голос читця супроводжується не якимись статичними комп’ютерними слайдами, а цілком повноцінними мультиками, що дуже люблять діти.
До того ж і мультики ці не прості, а інтерактивні: граючи курсором мишки, дитина може активно втручатися в перебіг подій, додаючи свій візерунок у розкішний казковий килим. Звичайно, не всі яшві книги дають дитині змогу кардинально змінювати хід подій. Казка завжди залишається казкою, і кінець її завжди має бути щасливим.
Є в живих книжок ще одна корисна якість: текст може звучати не тільки рідною мовою, а й іноземними, а також супроводжуватися титрами. Кращого способу підштовхнути дитину до вивчення мов не придумати!
Серед мультимедійних книг існують як книги для дітей, так і для дорослих, наприклад, комп’ютерні варіанти Біблії, деяких творів світової класики. За структурою такі книги близькі до електронних енциклопедій. Крім тексту самого твору, вони зазвичай мають пошуковий механізм, додаткові статті та коментарі.
А як же бути, якщо із “живих книг” дитина вже виросла, а до серйозних енциклопедійних ще не доросла?
Тут на допомогу прийдуть мультимедійні підручники.
Хоча такі підручники вже близько десяти років активно використовуються в навчальному процесі на Заході, у нашій країні подібні проекти поки що нездійсненні. Адже комп’ютер нині є навіть не в кожній десятій сім’ї, а школи також часто мають застарілі вироби комп’ютеротехніки. І це в кращому випадку. Так що замінити шкільний підручник компакт-диском поки що не виходить. А ось доповнити традиційний курс – це просто.
Мультимедійний підручник практично не відрізняється від звичайної мультимедійної енциклопедії – той самий зручний гіпертекстовий принцип, та сама інтеграція тексту, аудіо, відео й анімаційних матеріалів. Ось тільки згруповано відомості не за алфавітом, а за тематичними уроками.
Першими мультимедійними підручниками, що з’явилися на ринку, звичайно ж, були підручники з іноземних мов. Представлений у них комп’ютерний курс, на відміну від книжки, збагачує не тільки словниковий запас і граматику, а й вимову. У більшості таких сучасних підручників користувач бачить на екрані речення чи цілий діалог, одночасно слухає його у виконанні носія цієї мови, а після прослуховування може спробувати повторити ту саму фразу в мікрофон. Програма зіставить акцент користувача з еталонною фразою й одразу ж вкаже, які саме звуки варто вимовляти інакше. Плюс до цього – годину-другу живого відео чи караоке…
Проте далеко не в усіх курсах ці приємні зручності реалізовано на належному рівні. Особливо в старих програмах, які вийшли 5-6 років тому. А саме вони і штампуються “піратами”, оскільки нові розробки надійно оберігаються виробниками.
Отже, користуйтеся новими, досконалими програмами, і ви переконаєтеся, що в Інтернеті легко можна знайти чимало цікавого, пізнавального (За В. Леонтьєвим).
Самостійна робота
> Оформіть письмово прослухане висловлювання у формі конспекту.
VI. Підсумок уроку
> Перевірка декількох робіт.
> Колективна робота з редагування складеного учнями тексту.
VII. Домашнє завдання
> Напишіть твір-мініатюру на тему “Роль книжки в еру комп’ютерних технологій”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)