Філософія посбіник
Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
§ 1. Загальний зміст філософії історії
На перший погляд здається, що історія є нескінченною лінією, початок та кінець якої ховаються за обрієм. Людське життя ж мислиться відрізком, який має чітко визначені початок та кінець. Тож завдання людини полягає у тому, щоб певним чином розмістити свій відрізок на історичній нескінченній лінії…
Проте за більш уважного погляду наше життя виявляється такою ж самою нескінченністю (якщо розглядати наші народження та смерть не як факт, а як процес),
Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях
Звичайно, історія як процес втілення людських мрій та сподівань не могла залишитися поза увагою філософії. Але для цього сама історія повинна була “дозріти”, пройти шлях від відчуття до осягнення розумом, від окремих “історій”, до Історії. Мається на увазі, що історичний процес як перебіг часу, як зміна, повинний був бути усвідомлений людиною.
Уперше це вдалося зробити Георгу Вільгельму Фрідріху Гегелю (1770 – 1831). Тому вихідним пунктом філософії історії як специфічного розділу філософського знання справедливо вважаються гегелівські “Лекції з філософії історії”, у яких на початку XIX століття йому вперше у західноєвропейській думці вдалося поєднати філософію й історію.
Він розробив концепцію розумності всесвітньо-історичного процесу – перше філософське оцінення ходу історії. Гегель стверджував, що “єдиною думкою, котру привносить із собою філософія, є та проста думка розуму, що розум панує у світі, так що, отже, і всесвітньо-історичний процес відбувається розумно. Це переконання і розуміння є передумовою стосовно історії як такої взагалі; у самій філософії це не є передумовою. Шляхом умоглядного пізнання в ній доводиться, що розум… є як субстанцією, так і нескінченною міццю; він є для самого себе нескінченним змістом усього природного і духовного життя, так само як і нескінченною формою, – виявом цього її змісту” .