РОЗДІЛ 1. АНІМАЛІСТИКА. ПЕЙЗАЖ
8. УЗАГАЛЬНЕННЯ, ПЛОЩИННІСТЬ
У мистецтві узагальненню піддається все, що підкреслює задум митця, а саме: форма, об’єм, колір. Процес узагальнення форми в станковому (живопис, графіка, скульптура) і декоративному мистецтві має багато спільного. Митець, зберігаючи виразність форми, виділяє основне, типове, відмовляючись від другорядних деталей. Усі відтінки, що спостерігаються у реальності зазвичай зводяться до декількох локальних кольорів. Так само чинять і з об’ємом. Пошуки найвиразнішого образу підказують
Художник може змінювати предмет дуже сильно, відхід від натури буває досить значним. Квітку, листок, гілку можна зобразити майже як геометричні форми або зберегти природні плавні обриси. Наприклад, перетворити живописними засобами реальний образ квітки на декоративний і навіть абстрактний.
Площинність – це такий спосіб передачі зображення, коли головну увагу приділяють не об’єму, а обрисам предмета. Такі зображення натури залишаються в площині картини, аркуша чи іншої поверхні й не створюють враження глибини простору. Вони здаються, на перший погляд, спрощеними,
Локальний колір – власний колір предмета.
Учнівські роботи
Проте зазвичай найбільше враження на глядача справляє глибинно-просторова композиція, тому що глибина простору – це те середовище, в якому повсякчас існує людина. Вплив простору незаперечно сильніший, ніж площини або об’єму. Йдеться не про значущість або художню цінність, а саме про міру можливого впливу. Уміння передавати глибину простору на площині є одним з найвеличніших досягнень образотворчого мистецтва.
1. Уважно розгляньте репродукції творів у цьому розділі. На їхньому прикладі розкажіть, як ви розумієте узагальненість, площинність.
2. Поміркуйте, чому в мистецтві існують одночасно і площинний, і глибинно-просторовий способи зображення.
Створіть площинну композицію, використовуючи різні фактури.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, олівець, гумка, чорна гелева ручка.
План роботи:
– На аркуші паперу скомпонуйте зображення.
– Порівняйте його пропорції загалом.
– Фактури можна робити, ставлячи поруч крапочки, прямі чи хвилясті лінії, плямочки, кружечки тощо.
– Визначте, скільки місця буде відведено тлу.
– Якими фактурами відрізняються між собою різні частини композиції?
– Як ви заповните частини композиції: однотонними заливками, дрібними деталями чи великими?
– Чи контрастують фактури між собою за тоном?
ПРИГАДАЙМО!
ЯК СКОМПОНУВАТИ ЗОБРАЖЕННЯ
Якщо полотно нерівномірно заповнене зображуваними об’єктами, малюнок зміщений до якого-небудь краю, картина сприймається перевантаженою в одній частині полотна і занадто полегшеною в іншій. Вона виглядає неврівноваженою.
Оптичний центр знаходиться приблизно посередині. Відповідно до цього в картині розміщують об’єкти і визначають композиційний центр. Композиційний центр у більшості випадків не збігається з геометричним центром, але й не віддаляється далеко від нього. Надмірний зсув центрального об’єкта зображення або цілої групи предметів створює враження перевантаження в одній частині картини і порожнечі в іншій.
Потрібно також уникати поділу площини на дві рівні частини як по горизонталі, так і по вертикалі. Горизонт у картині не має збігатися з горизонтальною серединою картини, а на середню вертикаль не повинні потрапляти великі об’єкти. Інакше вся картина розпадається на дві самостійні частини.
Врівноваженість картини не передбачає геометричної симетричності. Головну дію краще віднести вбік від центру. У врівноваженості картини мають значення не тільки власне маси предметів, а і їхній тон, і колір. Маленький темний об’єкт може врівноважити великий, але сірий. Пляма яскравого кольору з одного боку потребує свого повторення з іншого боку. Художник може виділити головне в картині і кольором, і тоном, і помітністю деталей на ньому.
Щоб забезпечити композиційний вибір сюжету при зображенні натюрморту чи портрета з натури, можна зробити композиційні начерки з різних точок спостереження і окреслити начерк прямокутною рамкою таких розмірів, щоб отримати хороше співвідношення площини полотна і предметів зображення. Іноді на папері спочатку окреслюють олівцем рамку і в ній накидають ескіз натюрмортного або портретного сюжету. Так рівномірно заповнюють площину картини, визначають масштаб зображення і знаходять потрібне композиційне розміщення.
Середньовічний гобелен “Дама з єдинорогом та левом”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)