ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Від авторів
Вчитайтесь уважно і вдумливо в рядки цієї книжки і ви відчуєте тепло, красу і біль живої природи, велику відповідальність за долю її багатого і загадкового світу, зрозумієте, як складно вона збудована і як легко її знищити, якщо не знати або не рахуватися з одвічними законами розвитку і функціонування популяцій і екосистем – живих цеглинок цієї складної споруди..
Природа – мудра книжка, вона завжди підкаже вам розумне рішення і щедро заплатить за гуманне ставлення до неї та її багатств.
Світло
Вступ
Жива природа представлена розмаїттям видів живих істот. Вони різні за формами і розмірами, способом життя і поведінкою, пристосуванням до різних умов і до різних середовищ життя. Кожен вид населяє певну територію, на якій знаходить умови, що відповідають його еколого-біологічним вимогам. Цю територію поширення виду називають ареалом. Чим складніше розчленована територія, тим різноманітніші на ній умови існування. Тому й виникає потреба у різних груп особин одного і того ж виду по-своєму адаптуватись
Однак, не в меншій мірі, структуру виду живих організмів визначають їхні біологічні особливості. Детальні спостереження показали, що чисельність тварин, віковий склад, народжуваність, смертність та інші особливості їх розселення на певній території такі ж своєрідні для кожного виду, як особливості будови їхнього тіла, характер живлення та інші. Отже, вид – не застигла проста група особин, а складна біосистема, яка функціонує за властивими їй біологічними та екологічними законами. Вони забезпечують рослинам і тваринам вирішення проблеми виживання і розмноження способами, адекватними умовам середовища.
У багатьох випадках ці проблеми вирішуються зменшенням витрат речовин та енергії на здійснення життєвих функцій і спрямування своїх ресурсів на збільшення потомства. Прикладом можуть бути дрібні тварини, які дають велику кількість нащадків. Великі за розміром рослини і тварини мають більше можливостей вижити у стабільних умовах середовища, та вони погано переносять зміни в ньому. До таких видів можна віднести дуб, бук, лева, слона та ін.
За здатністю адаптуватися до частих змін умов середовища виділяють дві групи живих істот із відповідною, властивою їм стратегією.
S – стратегія властива стрес-стійким видам, що здатні успішно пристосуватися до частих змін умов середовища. Прикладом стрес-стійких видів є ящірка, кажани, листопадні породи дерев.
R – стратегія характерна для видів із низькою конкурентною, але високою репродуктивною здатністю. Типовими R-стратегами є занесені бур’яни, деякі види комах, птахів (ворона) та інші.
Така адаптивна стратегія живих організмів дикої природи має важливе значення для рослинництва і тваринництва.
Кожному виду відведене своє місце і визначена своя функціональна роль у живій природі, тобто своя екологічна ніша.
Природні об’єднання груп особин виду складають популяцію, що є його основною функціональною одиницею. Закони життя популяцій вивчаються шляхом тривалих спостережень у природі, детальних її аналізів і співставлень та спеціальних експериментів і моделюванням життєвих ситуацій. Знання законів життя тварин допомагає в успішному вирішенні багатьох практичних питань, що стосуються регламентації впливу на популяції та норм їх експлуатації і напрямів використання.
Всебічне вивчення популяцій є предметом популяційної екології. Її знання необхідні для прогнозування чисельності і динаміки окремих популяцій, нормування їхнього господарського використання.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)