УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Просте ускладнене речення
Відокремлені члени речення
Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками:
Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч).
Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше – тире.
Відокремленими можуть бути означення (також прикладки), обставини і додатки.
Відокремлені означення
Кома вживається для виділення
1. Дієприкметниками та прикметниками, що мають при собі пояснювальні слова й стоять після означуваного іменника:
Вмирав поет, Залюблений у світ,
Вмирав поет, Задивлений у море (П. Осадчук).
Деревця молоді, Укриті білим пухом,
Тихенько сплять над Волгою в снігу… (Л. Забашта).
Розгойдане море, Вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі (М. Коцюбинський).
2. Дієприкметниками та прикметниками, що не мають пояснювальних слів і стоять після означуваного іменника, особливо в тих випадках, коли перед іменником є вже означення:
Ясне сонце,
Оця гора, Зелена і дрімлива (М. Зеров).
Слався, мій народе, Мій гордий, чесний, добрий, молодий (М. Вінграновський).
3. Дієприкметниками та прикметниками (як із пояснювальними словами, так ібез них), поставленими перед іменником, якщо вони, виступаючи в ролі означення до іменника, мають ще обставинний відтінок (Будучи, бувши…) або відділені від іменника іншими членами речення:
Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного
Опору (О. Гончар).
У червонім намисті, Зав’язана Великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею (І. Нечуй-Левицький),
4. Дієприкметниками й прикметниками (як із пояснювальними словами, так і без них), що стосуються особових займенників:
Як я, Бідна, тут горюю, прийди подивися (І. Котляревський).
Вона стоїть навпроти Сагайди, Маленька, мов куріпка на межі (О. Гончар).
Дивився на батька, і йому стало жаль його, Завчасно постарілого, спрацьованого (І. Харчук).
5. Іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками або без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення:
Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, З кремезними ногами, з рукавами, позакочуваними по лікті, з чорними косами, Вона була ніби намальована на білій стіні (І. Нечуй-Левицький).
До неї наближалась мати… Іллевського, невисока, досить повна жінка, з кошиком у руці (О. Гончар).