§ 22. Виступ на семінарах, зборах, конференціях. Переговори
193. На мою думку, наведені поради логічні. Але я маю певні зауваги, які врахувала, складаючи свій варіант тексту.
Як готуватися до семінарських занять
1. Прочитайте уважно твір, проблематика якого колективно обговорюватиметься на семінарі чи уроці.
2. Доберіть самостійно критичну літературу, перечитайте її, складіть тези, конспект.
3. Перечитайте й осмисліть літературу, запропоновану вчителем. Найцікавіше, найважливіше випишіть на картки.
4. Добираючи матеріал
5. У тексті твору зробіть закладки в тих місцях, які використовуватимете як аргумент у своїх повідомленнях.
6. Доберіть (якщо є потреба и можливість) ілюстративний матеріал.
7. Намагайтесь під час обговорення не лише констатувати, а й систематизувати свої знання.
8. Незалежно від того, чи пишете ви повний текст виступу, чи робите нотатки, потрібно скласти стислий
9. Простежте, щоб у виступі був вступ, основна частина, висновок.
10. Розвивати думку у виступі можна по-різному: пояснювати, розповідати, доводити. Добирайте відповідні мовні засоби, характерні для обраного типу висловлення. Продумайте, які невербальні коди слід використати.
11. Попрацюйте над збагаченням своєї мови науковою термінологією, обов’язково з’ясуйте незрозумілі терміни з підручника.
194.1. Усі три тексти об’єднує одна тема: міркування про дружбу.
Текст А належить до публіцистичного стилю (науково-популярний стиль), бо цей текст хоча й оперує науковими поняттями із галузі психології, але призначений для широкого загалу, мова його не перенасичена незрозумілими термінами й поняттями.
Текст Б – це репліка-відгук на виступ доповідача. Його стиль є поєднанням (синтезом) елементів наукового й розмовного стилів. Для цього висловлювання характерна емоційно-експресивна лексика.
Виступ В – також репліка-відгук і має ознаки як наукового, так і розмовного стилів, лексика зважена, містить терміни, унормована.
2. Друг – це той, хто вислухає, підтримає, допоможе знайти вихід зі складної ситуації і порадіє, коли тобі добре. Тривалий час побутувала думка, що людину, коли в неї біда, треба жаліти, жаліти і ще раз жаліти… Це не зовсім правильно, бо людина може розкиснути і не вийти зі стану депресії. Безперечно, у важку хвилину потрібно підтримати людину за будь-яку ціну, потрібно бути поруч… Але не менш важливо вивести людину зі стану розгубленості, зацикленості на проблемах. Тут можуть допомогти друзі, батьки, діти, брати, сестри, чоловік чи дружина, або й чужі люди.
Товариші – це ті люди, які мають спільні інтереси, разом відпочивають, розважаються і допомагають одне одному, але при ньому є незалежними особистостями, зі своїми проявами характеру, поглядами. їх думки не завжди збігаються, але вони йдуть на компроміси й тукають згоди.
Людина – істота соціальна, вона потребує спілкування, дружелюбного й турботливого, людяного…
Я вважаю, що кожна людина (доросла чи дитина) потребує щирого зацікавленого ставлення й підтримки, тому дружба необхідна кожному з нас, просто потрібно звати, кому, коли і в чому довіритись…
198.1. Що потрібно знати для досягнення успіху в переговорах
Насамперед треба зрозуміти, для чого вони взагалі потрібні, тобто мету. Дуже важливо визначити методи ведення переговорів, та встановити “межу допустимого”.
Підготувавшись до переговорів, ви почуватиметеся впевненіше, і тим самим збільшите шанси на вдале закінчення зустрічі.
Не менш важлива річ – уміння контролювати емоції. Якщо вам щось не сподобалось, то не слід виявляти бурхливо свої емоції. Про обурення потрібно говорити спокійно. Психологи радять розпочати висловлювання з таких слів: “Мене справді це дуже обурило, тому що..,”, а не: “Ви не маєте рації, тому що…”. Мовчання – це найкращий спосіб, оскільки переговори виграє той, хто більше слухає, а не говорить. Аби вас нічого не відволікало від слухання опонента, попередньо відмежуйтесь від усього: телевізора, телефонних дзвінків тощо. Люди, які вміють слухати, не перебивають співрозмовника.
Якщо вас цікавить тема розмови, то ви уважно стежте за думкою співрозмовника. Трапляється, що тема не цікава, і вас хилить на сон, тоді сядьте рівно або пройдіться. Якщо співрозмовник велемовний, але в його словах немає потрібної вам інформації, то вихід один – запитувати.
Запитання – це чудовий інструмент стимулювання переговорів, отримання корисної інформації та спрямування мови на потрібну вам тему. Не ставте запитань, які містять відповідь. Стежте за тим, щоб вас слухали, але пам’ятайте: якщо хочете, щоб слухали вас, навчіться слухати інших.
Але слухати – це лише півуспіху, не менш важливо навчитися чітко й ясно формулювати свій погляд на обговорюване питання.
Корисною звичкою є записування своїх фраз, бо на папері видно всі недоліки усної мови. Це допомагає аналізувати невдалі моменти ділової зустрічі.
2. а) Мрії збуваються, якщо прикласти максимум зусиль, тому я сподіваюся, що мої переговори з мамою закінчаться успішно. Півуспіху – створити затишну атмосферу; друга ж половина – дружня бесіда, продумані аргументи, проти яких важко заперечити. Розмовляючи з мамою, я неухильно ну, який склала раніше, продумала можливі мамині заперечення й підготувала варіанти контраргументів.
– Мамусю, наша група з коледжу їде в Карпати. Я також давно мрію про це.
– Але це ж далеко, та й коштує не дешево, і їсти щось потрібно в дорозі,
– Якщо їде кілька чоловік, то це дійсно дорого, а вас аж двадцять п’ятеро, це набагато дешевше. Подорож триватиме 3-4 дні.
– Я буду переживати за тебе.
– Мамо, ти ж знаєш, що я розсудлива, а якщо виникнуть якісь проблеми, я тобі зателефоную, пораджусь. Крім того, я ж не одна подорожуватиму, з нами їдуть викладачі.
– А їсти що візьмеш?
– Тільки ті продукти, які довго не псуються, бо ми оселимося в готелі, у якому дворазове харчування. Тур-агенція нам усе організувала.
– І скільки коштує ця подорож?
– 360 гривень плюс кишенькові витрати. Мамуню, я сподіваюсь, ти дозволиш мені поїхати відпочити з друзями, це ж не так уже й багато, потім зекономимо на чомусь, я можу попрацювати на канікулах екскурсоводом.
– Думаю, що так.
Б) Під час літніх канікул я вирішила влаштуватися на роботу екскурсоводом. Звернулася до туристичної агенції. Попередньо підготувалася до розмови з менеджером; склала маршрути екскурсій, вирахувала тривалість, написала нотатки до розповідей про цікаві місця, узяла із собою табель, де були. зазначені оцінки з англійської. І ось я на співбесіді…
– Добрий день. Я чула, що вам потрібні екскурсоводи…
– Доброго дня. Так, потрібні, ми подавали про це оголошення. Незабаром у нашому місті відбудуться міжнародні змагання. Чекаємо чимала туристів.
– Я студентка і хотіла б попрацювати у вас протягом серпня екскурсоводом.
– А що ви вмієте, знаєте?
– Я можу проводити екскурсії містом. Про деякі маршрути, які я продумала, можу розповісти.
– Гаразд, що саме ви запланували показати гостям міста?
– Я думаю, що можна провести кілька екскурсій: історичного спрямування, екологічного, розважального, релігійного (у нас же чимало старовинних храмів, про них можна розповідати в історичному плані, а можна зробити акцент на релігійних аспектах).
– О-о-о! Ви прийшли не з порожніми руками… Готувалися. Думаю, що ми порозуміємося.
– То ви берете мене на роботу?
– Так, ви нам підходите, можна скласти відповідний договір, ну і обговорити зарплатню.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)