Культурологічний словник
ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у християнстві замінює жертвоприношення. Слово “вівтар” використовується також у значенні символу “святині”, релігійної віри, церкви. Згідно з православними канонами, вхід у В. неосвяченим особам та жінкам заборонений. На практиці цієї заборони часто не дотримуються.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)ВІВТАР - Культурологічний словник
Схожі записи:
“ВАРВАРСЬКЕ” НАСЕЛЕННЯ Культурологічний словник “ВАРВАРСЬКЕ” НАСЕЛЕННЯ – загальноприйнятий термін назви племен, народів античного часу, які межували з античними державами, але самі перебували ще на стадії родового ладу;...
ЕМПІРИЧНИЙ Культурологічний словник ЕМПІРИЧНИЙ (від грец. еmpeiria – досвід) – 1) Заснований на досвіді. 2) Властивий або стосується емпіризму....
АКТУАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник АКТУАЛІЗАЦІЯ – процес переводу певних психічних і фізіологічних явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б....
МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами,...
РЕЛІГІЯ Культурологічний словник РЕЛІГІЯ (від лат. religio – побожність) – форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному відображенні тих сил, що панують над людьми у...
АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія Культурологічний словник КРУШЕЛЬНИЦЬКА Соломія (1872 -1952), співачка (сопрано); виступала на оперних сценах Львова, Варшави, Відня, Мілана, Петербурга, Парижа, Неаполя, Каїра; концертувала в США та Південній...
ДИДАКТИКА Культурологічний словник ДИДАКТИКА (від грец. didaktikos – повчальний) – частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, виховання в процесі навчання....
НОВАТОРСТВО Культурологічний словник НОВАТОРСТВО (від лат. novator – оновлювач) – вияв ініціативи творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо....
ІМПУЛЬС Культурологічний словник ІМПУЛЬС (від лат. tmpulsus – удар, поштовх) – у психології – спонукання, поштовх до дії, який не стримується інтелектом. Імпульсивна людина – неврівноважена,...
ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
ДИСКУРСИВНИЙ Культурологічний словник ДИСКУРСИВНИЙ – процес пізнання, що полягає в русі мислення від одного поняття до іншого, з’єднує одне судження з іншим, будує умовивід. Д., наприклад,...
ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Культурологічний словник ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на штучному відтворенні (вирощуванні) одомашнених людиною рослин, тварин, тобто землеробство, скотарство. Найдавніші спільності з В. г. виникли у...
ОДКРОВЕННЯ Культурологічний словник ОДКРОВЕННЯ – термін, яким у богослов’ї позначається “все те, що сам Бог відкрив людям про себе і про правильну істинну віру в нього”....
ПАРАФРАЗА Культурологічний словник ПАРАФРАЗА – музична п’єса у формі фантазії на теми (мелодії) з іншого твору....
ЖРЕЦТВО Культурологічний словник ЖРЕЦТВО – суспільна (станова чи кастова) група людей, що виконували релігійні обряди. Найбільшого розвитку досягло в Єгипті, Індії, Іудеї та ін. На відміну...
ВІК Культурологічний словник ВІК – поняття, що характеризує період (тривалість) життя живої істоти, а також стадії життя. Рахунок В. ведеться від народження до фізичної смерті. Щодо...
“ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ” Культурологічний словник “ВАРФОЛОМІЇВСЬКА НІЧ” (“криваве весілля”) – таку назву дістала кривава розправа, яку провели в Парижі вночі 24 серпня 1572 р. під час святкування св....
ІКОНОГРАФІЯ Культурологічний словник ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були...
БАНДУРА Культурологічний словник БАНДУРА – український народний струнний щипковий інструмент; тип лютні, відомий під назвами: пандура, тандура, тунбура, думбура та ін.; в Україні з 80-х рр....
ФІЛАНТРОПІЯ Культурологічний словник ФІЛАНТРОПІЯ (від грец. filantropos – людинолюбний) – благодійність, допомога й покровительство нужденним....
РАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНІСТЬ (від лат. розумний) – вихідне положення про те, що люди є раціональними істотами, які здатні керувати власною поведінкою; здатність до логічно обгрунтованої,...
СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта...
АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ Культурологічний словник АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним...
ЯРИЛО Культурологічний словник ЯРИЛО – божество у слов’янській міфології, пов’язане з родючістю; культ Я. супроводжувався карнавальними іграми, танцями....
ІНТЕРВ’Ю Культурологічний словник ІНТЕРВ’Ю (англ. interview, букв. – зустріч, бесіда) – 1) Жанр публіцистики, розмова журналіста з політичним, громадським або іншим діячем з актуальних питань. 2)...
ЛЮДИНА Культурологічний словник ЛЮДИНА – суспільна істота, продукт і суб’єкт трудової діяльності і культури, вищий ступінь у розвитку живих організмів. Як продукт тривалої еволюції світу, людина...
АДМІНІСТРАЦІЯ Культурологічний словник АДМІНІСТРАЦІЯ (від лат. administratio – керування, управління) – 1) Розпорядчі органи державного управління; органи виконавчої влади. 2) Керівний персонал установи, підприємства, організації (директор,...
ГУМАНІЗМ Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у...
АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який,...
АСИГНУВАТИ Культурологічний словник АСИГНУВАТИ (від лат. assigno – призначаю) – відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети....
КРЕАТИВНІСТЬ Культурологічний словник КРЕАТИВНІСТЬ (від лат. creatio – створення) – творча сила, конструювання, породження....
ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ ВЧИНОК – це правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки в силу самого факту вольової дії....
ЕНТУЗІАЗМ Культурологічний словник ЕНТУЗІАЗМ (від грец. enthusiaso – захоплююсь божеством) – психічний стан великого піднесення, душевного пориву, натхнення....