Власність колективна

Власність колективна – привласнення різних об’єктів власності (засобів виробництва, цінних паперів, патентів тощо) колективом фізичних або юридичних осіб та відносин між людьми у процесі такого привласнення. В. к. поділяють на два основні типи: трудову і нетрудову. Трудова В. к. базується на праці (фізичній або розумовій) всіх членів трудового колективу. Нетрудова В. к. – на найманій праці і лише частково на праці власників засобів виробництва, зокрема їх праці з управління та контролю за виробничим процесом. В. к. зумовлена поглибленням

суспільного поділу праці, її колективним характером. Виникає і розвивається у другій половині XIX ст., поступово діалектично заперечуючи індивідуальну форму власності, яка панувала на нижчій стадії розвитку виробництва – з початку XVI до кінця XIX ст. Персоніфікатором індивідуальної власності були окремі особи. У XX ст. (особливо в його другій половині) відбувається певна деперсоніфікація власності. Суб’єктом власності стають колективні юридичні особи (банки, інвестиційні компанії, пенсійні фонди, промислові фірми тощо) та різні за розмірами колективи дрібних акціонерів. У межах В. к. розрізняють
також відкриті і закриті акціонерні товариства (див. Акціонерне товариство). Заперечення В. к. водночас означає, по-перше, ігнорування окремого, відносно самостійного типу економічних інтересів у сучасному суспільстві, до того ж домінуючого, адже економічні інтереси є формою вияву відповідних відносин власності. По-друге, це призводить до того, що ні в теорії, ні на практиці не досліджується роль колективних економічних інтересів у підвищенні ефективності виробництва, продуктивності праці як вагомої рушійної сили соціально-економічних перетворень. По-третє, проповідується одна з доктрин західної економічної думки, яка визнає лише суспільну (ототожнюючи її з державною) та приватну форми власності. По-четверте, нехтується економічна основа свободи трудових та інших колективів, а визнається лише економічна основа свободи окремих індивідів. По-п’яте, штучно розривається колективний характер праці переважної більшості працівників з відповідною формою власності (привласнення). У 1997 в Україні було 340,6 тис. об’єктів В. к., на початку 2004 – 564,5 тис.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Власність колективна - Економічний словник


Власність колективна