ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Розділ 9. ВНУТРІШНЬОПОПУЛЯЦІЙНІ СТОСУНКИ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПОПУЛЯЦІЙ
9.1.1. Внутрішньовидова конкуренція
Для внутрішньовидової конкуренції характерні свої особливості. Причиною її виникнення є типова ситуація, коли ресурс, за який борються особини популяції, кількісно обмежений. Виникає Жорстка Конкуренція (за територію, кормові ресурси тощо), що спостерігається при високій щільності популяції.
Іншою формою внутрішньовидової конкуренції є Суперництво, Коли одна особина не дає іншій зайняти існуючу
Гострота конкуренції та її вплив на популяцію залежить від щільності, яка визначає частоту і інтенсивність контактів конкурентів.
Внутрішньовидова конкуренція не лише збіднює ресурси і цим призводить до підвищення смертності, затримки росту особин, вона спонукає до самоагресії, канібалізму, зменшує реалізацію потенційно можливого вкладу особини у наступне покоління та розвиток популяції.
Внутрішньовидову конкуренцію між особинами
У природних популяціях рослин має місце Самозрідження – зменшення кількості особин на одиницю площі.
Таке явище відоме лісівникам. Число дерев на одиницю площі зменшується з віком насаджень. Зріджування деревостану відбувається тим швидше, чим більше світлолюбна порода і кращі умови середовища. Останнє пов’язане зі збільшенням темпу росту в добрих умовах і, відповідно, зростанням його потреб, від чого конкуренція стає напруженою (рис. 9.2).
Рис. 9.2. Саморозріджування в деревних насадженнях
(за Г. Ф. Морозовим, 1928):
A – домінуючі та пригнічені дерева в ялиннику;
Б – хід зріджування стовбурів з віком у сосни (1), берези (2) і ялини (3).
Прикладом може бути зменшення кількості дерев різних порід з віком. (табл. 9.2).
Таблиця 9.2.
Число дерев на 1 га (за В. М. Сукачовим, 1928)
Назва Дерев | Вік, | Роки | ||||
20 | 40 | 60 | 80 | 100 | 120 | |
Ялиця | 13250 | 3053 | 1347 | 816 | 569 | 440 |
Ялина | 6720 | 2380 | 1170 | 755 | 555 | 465 |
Сосна | 4240 | 1740 | 820 | 545 | 448 | 385 |
За 100 років (від 20-річного до 120-річного віку) виживає, залежно від виду, кожне тридцяте – кожне одинадцяте дерево. До дорослого стану по відношенню до проростків доживає менше однієї тисячної їх. Чим вищий бонітет, тобто якість лісу, тим менше дерев, залишається на певній одиниці площі.
Подібну картину зменшення щільності особин популяції можна спостерігати і в однорічних рослин протягом вегетаційного періоду (рис. 9.3).
Рис. 9.3. Саморозрідження шведки ( Suaeda Splendens ) на ділянках 1 м2 (за Закаряном).
Над квадратами – дати спостережень, під квадратами – число особин.
Кожному виду властива своя оптимальна щільність, тобто такий ступінь насичення території популяції його особинами, який забезпечує найкраще відтворення і найбільшу стійкість популяції, знижує гостроту конкуренції.
У тварин різних видів теж в процесі еволюції виробились відповідні адаптивні пристосування до життя в середовищі малонасиченому або густонаселеному особинами популяції.
Виробились відповідні біологічні властивості та стратегія життя, що дають можливість організмам розмножуватись і виживати в умовах “конкурентного вакууму” (відсутності або невеликої конкуренції). У першому випадку можуть розмножуватись дрібні тварини, їхні нащадки будуть виживати, хоч щільність популяції буде високою.
У другому випадку можуть вистояти в конкуренції за простір і корм великі тварини і відносно такі ж їхні нащадки. Тому основна енергія організмів скерована на конкурентну боротьбу, на підвищення свого виживання, на продукування конкурентоздатних нащадків.
Ці тенденції і стратегія різних видів відображені у двох протилежних типах природного добору: R – і k-доборі, що розглянуті в розділі 2.
Внутрішньовидову конкуренцію між особинами рослин однієї популяції можна розраховувати за допомогою рівняння Йоди. За цим рівнянням середня величина площі на одну особину (А) обернено пропорційна щільності популяції (D ):
Середня маса на одиницю площі (У) є середньою масою рослини (W), помноженою на щільність (D ), с – константа: