УРОК 33. ВОДИ СУХОДОЛУ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. НАЙБІЛЬШІ РІЧКОВІ СИСТЕМИ
Навчальна мета: ознайомити із загальними рисами вод суходолу материка, основними річковими системами; сприяти розумінню впливу клімату та рельєфу на формування та розподіл вод суходолу; вдосконалювати уміння та навички характеризувати найбільші річкові системи материка.
Обладнання: фізична карта Південної Америки, підручники, атласи, контурні карти.
Основні поняття: води суходолу, басейни річок, річкова система, режим, живлення, водоспад, тектонічне озеро,
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь
Закінчіть речення.
– Південна Америка розташована в кліматичних поясах: екваторіальному…
– Кількість опадів, що випадають на східному узбережжі, становить близько…
– Особливий тип клімату, що формується в Андах, називається…
– До внутрішніх вод материка належать: річки…
– Найповноводніша річка земної кулі, що розташована в Південній Америці, називається…
III. Мотивація навчальної та пізнавальної
Загальновідомою є така думка: “Водна мережа материка – це дзеркало його клімату та рельєфу”. Чи згодні ви з ним? Сьогодні на уроці, вивчаючи внутрішні води Південної Америки, ви маєте нагоду підтвердити або спростувати це твердження.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Загальна характеристика внутрішніх вод Південної Америки
За забезпеченістю водами Південна Америка посідає перше місце. Континент охоплює близько 12 % площі суходолу, але на нього припадає 27 % загального світового стоку води. Це обумовлено насамперед винятково вологим кліматом. Тут сформувалися великі річкові системи. Переважна їх більшість належить до басейну Атлантичного океану. Найпотужніші річки: Амазонка, Парана, Сан-Франсіску, Оріноко.
Живлення більшості річок – дощове, лише деякі річки одержують воду за рахунок танення снігу й льоду в горах. Протікаючи в Андах, перетинаючи плоскогір’я, річки Південної Америки утворюють численні пороги й водоспади. На одній із приток річки Оріноко розташований найвищий водоспад світу – Анхель (1054 м), а на притоці Парани потужний водоспад – Ігуасу (72 м).
Озер у Південній Америці порівняно небагато. Найбільше озеро материка – озеро-лагуна тектонічного походження Маракайбо. У Центральних Андах у западині на висоті 3812 м розташоване найбільше з високогірних озер світу – Тітікака. На добре зволожених низинах формуються великі болота. Значні території материка добре забезпечені підземними водами, що має велике значення для водопостачання міст.
Гірських льодовиків в Андах мало. У міру просування на південь висота снігової лінії поступово знижується.
Виступи учнів з повідомленнями.
2. Найбільші річкові системи
Скласти коротку характеристики річок Південної Америки за планом. Результати оформити у вигляді таблиці:
Назва | Місце витоку | Напрямок течії | Характер течії | Куди впадає |
1. Амазонка | ||||
2. Парана | ||||
3. Оріноко |
Амазонка (6516 км) – найповноводніша річка світу, має найбільший річковий басейн у світі (його площа дорівнює площі всієї Австралії). Бере початок у Перуанських Андах із головного свого витоку – річки Мараньойн. Після злиття з Укаялі річка отримує назву Амазонка. За довжиною Амазонка поступається лише Нілу. У ній стільки води, скільки в Конго, Міссісіпі, Янцзи та Обі разом узятих. В Амазонки понад 1100 приток, 20 із яких мають довжину від 1500 до 3500 км. Понад сотня приток Амазонки судноплавні. Завдяки численним притокам Амазонка залишається повноводною цілий рік.
Інші великі річки Південної Америки – Парана й Оріноко, на відміну від Амазонки, мають яскраво виражену сезонність стоку. Максимальний підйом рівня води припадає на літній сезон, а в сухий період вони сильно міліють. Із приходом вологого екваторіального повітря настає сезон дощів, річки розливаються, затоплюючи великі території та перетворюючи їх на болота. Такі повені нерідко мають катастрофічний характер.
Річки системи Парани збирають води на Бразільському плоскогір’ї та внутрішніх рівнинах, річка Оріноко з притоками – на Гвіанському плоскогір’ї. У верхніх течіях ці річки порожисті й утворюють численні водоспади. У середній і нижній течії Парана й Оріноко – типові рівнинні річки, зручні для судноплавства.
Річки Південної Америки мають значний гідропотенціал, у посушливих районах внутрішніх рівнин вода річок використовується для зрошення полів.
V. Закріплення вивченого матеріалу
– Якими причинами пояснюється високий показник річкового стоку Південної Америки?
– До басейну якого океану належить більша частина річок Південної Америки? Чим це пояснюється?
– Який тип живлення характерний для більшості річок материка?
– Яке походження мають озера Південної Америки? У яких районах розташовані найбільші з них?
– Що спільного в річкових системах Південної Америки та Африки? Що їх відрізняє?
– Чому процес заледеніння в Андах не набув значного поширення?
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
– Опрацювати параграф…
– Виконання практичної роботи 8 (продовження). Позначити на контурній карті великі річки й озера Південної Америки.
– Випереджальне (окремим учням): підготувати доповіді про природні зони Південної Америки, окремих тварин та рослин, зміни природних комплексів людиною.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)