Лісівництво
РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ
Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА
4.4 Вплив лісу на водний баланс території
Водний режим лісу залежить від сукупності явищ, що визначають надходження атмосферних та грунтових вод, використання їх лісом,
А також переміщення води всередині лісу та за його межами. Водний режим лісу характеризується водним балансом у системі атмосфера – лісова рослинність – грунт для конкретної ділянки за конкретний період, найчастіше за рік.
Оскільки вода має виключне значення у житті і діяльності
Для розуміння складових водного балансу у лісі необхідно уявити собі механізм процесів, що відбуваються з водою при її надходженні та витратах. Частина опадів проходить через проміжки у полозі лісу, досягаючи поверхні грунту, певна частина затримується кронами дерев та
Трав’яний та моховий покрив також затримує до 5-6 мм опадів, а лісова підстилка може акумулювати до 10 мм опадів або талої води. Підстилка поступово втрачає цю вологу, яка всмоктується грунтом. Велика шпаруватість лісових грунтів та менше їх промерзання взимку забезпечує кращу фільтрацію води, порівняно з полем, та її надходження у глибинні горизонти, що й живить підземні води.
Витрата води лісом відбувається як за рахунок випаровування її з поверхні рослин та грунту, так і за рахунок десукції і наступної транспірації. Ліс порівняно з іншими рослинними формаціями відрізняється більшим сумарним випаровуванням води. Максимальну кількість води випаровують хвойні насадження у віці 40-60 років. Вирубування хвойних лісів і наступна зміна порід на листяні зменшує витрати води, а при відсутності поновлення лісу може статися заболочення території, якщо рівень грунтових вод високий.
Г. М. Висоцький спрощено виразив баланс вологи формулою: опади дорівнюють стоку плюс випаровування, плюс буфер. Кожну складову балансу він детально розшифрував. Опади – це як спадаючі, так і горизонтальні опади, а також надходження води через поверхневий стік, грунтові води та внутрішньо-грунтову конденсацію водяної пари.
Стік – поверхневий, винос снігу, надходження у грунтові води, глибинний стік.
Випаровування – фізичне випаровування з поверхні рослин, грунту, снігу, транспірація та витрати на органічний синтез.
Буфер – вологість грунту та запас грунтових вод.
М. С. Нєстєров запропонував більш детальну формулу водного балансу:
О=І + І’+С + С’+П + Р + Г+Ю,
Де О – опади та конденсаційна волога у грунті;
І – випаровування опадів з поверхні рослин;
І’ – випаровування з поверхні грунту;
С – стік води по поверхні грунту;
О – здування снігу;
П – грунтова волога при повному його насиченні;
Р – засвоєна рослинами волога та транспірація;
Г – волога, що поповнила грунтові води;
Ю – ювенальна волога (поповнює артезіанську).
Вплив лісу на внутрішнє і зовнішнє середовище через дію на надходження води і її витрати залежить від кількісних показників складових водного балансу. Нормально сформований ліс практично виключає можливість поверхневого стоку на рівнині, значно його зменшує при вираженому рельєфі. Це виключає ерозію грунту.
Переважаючи за сумарним випаровуванням іншу рослинність, ліс зволожує повітряний басейн території.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)