200. 1. Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче. 2. Якби знав, де знайду, то б туди пішов, а якби знав, де загублю, то б туди не пішов. 3. Хоті би рибку їсти і в воду не лізти. 4. Косити б косив, та коли б хто косу носив. 5. Він би й робив, та в нього рукави болять. 6. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. 7. Якби в мене було пшоно та сіль, то я б зварив кашу, та жаль, що сала нема.
202. – Якби не дві речі, ти Танцював би чудово.
– Які саме?
– Твої ноги.
213. Над все кохай свій Рідний Край –
І молоде своє життя
Без дум, без
За нього в грізний час віддай!
Над все ти свій народ люби
І сил юнацьких не жалій.
Для нього працю, розум свій –
Віддай без суму, без журби!
Над все свій прапор ушануй, –
На нім слова: Народ і Край!
За нього сміло в бій ставай!
Не спи ж, юначе, і вартуй!
214. І.
-ь- | – |
ПРИводь РОЗсунь ЗБЛизь КИНь УДОскональ ПОРадь ОБ‘їдь ПРИмусь ДОЗволь | ОДРіж ПОБач ОБЛиш ПРИваб ПОВір УБЕзпеч РУШ ВДАр ПЕРеваж |
II.
225. Коли б я був полтавський соцький,
Багато б дечого зробив,
Зробив би так, щоби жилося
Всім людям добре, напримір:
Поставив би я скрізь дерева
З медових пряників самих.
І ніжки з холодцю, свинячі,
Щоб з часником росли на них.
Замість лози – Росли б ковбаси,
А листя все Було б – млинці,
Земля була б з самої каші
Та з добрих свіжих потрухів.
228. 1. І Світає, і Смеркає, день Божий минає. 2. Хочеться дивитись, як сонечко сяє. 3. А над Дніпром уже помітно Світало. 4. Звечоріло, зірки проступили на небі. 5. Відваги, хоробрості, я вірю, вам теж Не забракне. 6. Про що Думається старому? Може споминає батька та діда.
229.
Щастить | Вечоріє |
Заманеться | Дощить |
Живеться | Дніє |
Кортить | Морозить |
Лихоманить | Мрячить |
Спиться | Розвидняється |
Таланить | Світає |
Хочеться | Смеркає |
Сутеніє |
230. 1. Приємно пахло хвоєю. 2. Духмяними пахощами вдарило в обличчя. 3. Туманом заволокло навколишній краєвид. 4. Дорогу замело снігом. 5. Водою затоплено півсела. 6. На самоті мені думається легше. 7. Як птахам живеться у такі морози?
236. Переквітує квітень,
Перешумить весна,
І буде тихе літо,
Глибінь ясна.
В глибінь загляне осінь,
Пожуриться сама.
І під гудіння сосон
Впаде зима.
Та дням нема спокою:
На весну скресне сніг, –
Дивись – стежки знайомі,
Сліди од ніг.
І знов цвітуть черешні,
І зеленіє луг…
Сьогоднішнє, вчорашнє –
Незмінний круг.
238.
-еш- | -иш- |
ПЛАчеш СЮРкочеш ОБЕрігаєш ВИСнеш СТОптуєш ВИПолюєш | ВЖАлиш ЛИШиш СТЕлиш СТУпиш ТЯМиш |
II. “Праця – найкращий шлях до того, щоб любити життя”.
239. Обидва записи правильні: Стелеться від Слатися, Стелиться від Стелитися.
240.
Однина | Множина | |
I-а II-а III-я | Радітиму Радітимеш Радітиме | Радітимемо Радітимете Радітимуть |
Однина | Множина | |
I-а II-а III-я | Веселитимусь Веселитимешся Веселитиметься | Веселитимемося Веселитиметеся Веселитимуться |
241. Привів, привела, привело, привели. Допоміг, допомогла, допомогло, допомогли.
242.
-ь- | – |
КВАсь ПОГлянь ВНОсь ВИКинь | ЗВАж ЗАСип ВГАдай ПОВідом ЗМорщи Вір |
II. “Де мало слів, там вони вагомі”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)